Синонімія сучасної німецької мови

Вступ

Синоніми (гр. synonymos – однойменний) – слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.

Синонімія – повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми. Синоніміка – сукупність синонімів певної мови; розділ лексикології, що вивчає синоніми. Синоніми відрізняються відтінками значень або стилістичним забарвленням чи обома цими ознаками.

Сукупність одиниць мови, співвідносних між собою при позначенні тих самих явищ, предметів, ознак, дій, називається синонімічним рядом.

У енциклопедії «Російська мова» Т.Г. Винокур визначає синоніми як «слова однієї частини мови, які мають повні або часткові лексичні значення, що співпадають». Таким чином, синоніми – це слова однієї частини мови, які мають схоже значення, але відрізняються один від одного відтінками лексичного значення і вживанням в мові. Синоніми в мові утворюють угрупування слів і словосполучень, що носять системний характер.

Вони майже завжди відрізняються один від одного:

1) деякими відтінками в лексичному значенні;

2) своїм емоційно-експресивним забарвленням;

3) приналежністю до певного стилю мови;

4) своєю вживається;

5) здатністю вступати в поєднання з іншими словами.

Метою роботи є розгляд синонімії та синонімів в цілому.

Завдання роботи: провести компонентний аналіз синонімів;

Об’єкт дослідження: синонімія.

Предмет дослідження: синоніми та їх вживання в німецькій мові.

Методи дослідження: порівняльний метод, метод зіставлення.

1. Синонімія сучасної німецької мови

1.1 Поняття про синоніми

Синоніми в мові утворюють групи слів і словосполучень, що носить системний характер. Переконливі докази на користь системності синонімів наводяться, зокрема, в роботах Ю.Д. Апресяна. Прояв системності він бачить в діахронічних процесах синонімічної конкуренції і диференціації синонімів та в тісному синхронічному зв'язку між полісемією і синонімією. На додаток до цих аргументів можна навести також такі міркування.

По-перше, синонімам протистоять антоніми: kräftig – schwach; klug, gescheit – dumm і т.д., хоча, звичайно, семантичні зіставлення такого роду кількісно невеликі.

По-друге, досить численні групи синонімів об'єднуються всередині синонімічного ряду за певною ознакою, що закономірно виявляється, наприклад, в зростанні або зменшенні ступеня властивостей, якостей, інтенсивності дії тощо (fähig – begabt – talentvoll – genial, Scheu – Angst – Schrecken – Entsetzen, werfen – schleudern) протиставлення постійної властивості (schüchtern, schamig) , тимчасової (verlegen, verschämt) тощо.

Нерідко синоніми визначаються як слова різного звучання, що мають близькі значення. Таке визначення неточно характеризує суть синонімів як явища мовної системи. Можна подумати, що серед синонімів спостерігаються тільки такі слова, які обов'язково розрізняються між собою додатковими відтінками в значенні, хоча насправді є і такі синоніми, відмінність між якими полягає тільки в експресивно-стилістичному забарвленні. Немає синонімів, які можуть замінювати один одного (адже значення синонімів лише близькі, а не тотожні), хоча насправді це є найважливішим, найбільш характерною властивістю синонімів, на відміну від порівняно близьких по значенню, але все таки несинонімічних слів.

Синоніми в німецькій літературній мові з'являються або завдяки запозиченням, наприклад, stören – inkommodieren (від франц. commode – зручний), або внаслідок проникнення діалектних слів в літературну мову, наприклад, Fleischer – Metzger (південно- і західнонімецький) або, нарешті, в результаті зміни значень слів. В лінгвістичній літературі немає єдиного загальновизнаного визначення синонімів, як немає і єдиного підходу до встановлення синонімічності. Як вже зазначалося раніше, синонімами називають слова з рівним значенням, зі схожим значенням, слова, що позначають одне і те ж поняття або поняття дуже близькі між собою, слова з єдиним або дуже близьким наочно-логічним змістом, слова, однакові по номінативному відношенні, але, як правило, що розрізняються стилістично. У «Словнику лінгвістичних термінів» синоніми визначаються як ті члени тематичної групи які:

а) належать до однієї і тієї ж частини мови;

б) настільки близькі по значенню, що їх правильне вживання в мові вимагає точного знання тих, що розрізняють їх семантичні відтінки і стилістичні властивості [О.С. Ахманова].

Вже зверталася увага на неточність цих визначень, яка полягає в тому, що в них йдеться про слова, тоді як слід було б говорити про окремі значення слів, оскільки слова в більшості своїй багатозначні і у всіх своїх значеннях майже ніколи не бувають синонімічними один одному. У справедливості зазначеного легко переконатися на прикладі хоча б одного багатозначного слова. Візьмемо, наприклад, дієслово gehen . У короткому тлумачному словнику з серії «Дудена» вказано 9 значень цього слова. Проте лише в значенні – йти – йому синонімічне дієслово schreiten , в значеннях – відвідувати, функціонувати і т.д. як синоніми до gehen виступають вже інші слова.

У нашому випадку gehen має загальне номінативне значення і з schreiten , і з kom