Утилізація хімічної промисловості

Зміст

Вступ

Розділ 1. Короткий історичний огляд соціально-економічного розвитку технологій

Розділ 2. Основні види відходів хімічної промисловості

Розділ 3. Проблема утилізації відходів хімічної промисловості

3.1 Використання осадів стічних вод хімічної промисловості

3.2 Методи утилізації вуглецевовмісних відходів

Висновки

Використані джерела

Вступ

Проблема захисту навколишнього середовища встала перед людством порівняно недавно. Але вже в нашому столітті, яке ознаменувало себе масштабним виснаженням природних ресурсів, величезною кількістю шкідливих викидів в атмосферу і океан, знищенням лісів і безліччю інших чинників, що посилюють становище з екологією на нашій планеті, екологічна катастрофа наблизилася надзвичайно. "Озонова діра", радіоактивне забруднення, глобальне потеплення клімату, стан повітряних басейнів у великих містах наочно свідчать про те, що наше середовище мешкання виснажене до межі. Від нашої активності в сфері охорони навколишнього середовища залежить розв'язання питання про виживання, збереження здоров'я людей і створення нормальних умов їх життєдіяльності.

На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. Але з тих пір, як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився об'єм цього втручання, воно стало різноманітнішим і зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Витрата невідновних видів сировини підвищується, все більше орних земель вибуває з економіки, на них будуються міста і заводи. Людині доводиться все більше втручатися в господарство біосфери – тієї частини нашої планети, в якій існує життя. Біосфера Землі в даний час піддається наростаючій антропогенній дії. При цьому можна виділити декілька найбільш істотних процесів, будь-який з яких не покращує екологічну ситуацію на планеті.

Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природи. Серед них – газоподібні й аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу підсилюватиме небажану тенденцію в бік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу в екологів і забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами, яке досягло вже 1/5 його загальної поверхні. Нафтове забруднення таких розмірів може викликати суттєві порушення газо- і водообміну між гідросферою і атмосферою. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення ґрунту пестицидами та його підвищена кислотність, що веде до розпаду екосистеми. В цілому всі розглянуті чинники, яким можна приписати забруднюючий ефект, роблять помітний вплив на процеси, що відбуваються в біосфері.

Розділ 1. Короткий історичний огляд соціально-економічного розвитку технологій

Технології стародавніх цивілізацій і досі вражають сучасників, а проте їхня суть далеко не для всіх є достатньо зрозумілою. Піраміда Хеопса та піраміди інших володарів Єгипту, зрошувальні системи Нілу, астрономічні споруди майя, вироби шумерів, а пізніше ремісничі цехи римських міст, де археологічні дослідження виявили тканини, зброю, хірургічні інструменти, точні прилади (терези) та ін., свідчать про високий рівень технології тієї доби. Але ці технології були дуже консервативними. Основні ритми і технологія економічного життя помітно не змінювалися. Селяни орали землю, сіяли і збирали врожай протягом десятиліть і, навіть, століть за однаковою технологією і з допомогою однакових засобів праці. Гончарі виробляли горщики на гончарному крузі віками, ковалі кували залізо молотом, ткачі використовували пра-пра-прадідівські верстати. Протягом майже двох тисяч років доринкової економіки засоби виробництва майже не змінювалися. Одяг, посуд, транспортні засоби, будівельні матеріали на картинах кінця середньовіччя – епохи Відродження такі самі, що й на античних вазах [22, 191].

Усе це означало, що економічне життя було стабільним і, навіть, у певному розумінні соціально спрямованим. У рабовласницькому чи феодальному суспільстві розумний хазяїн піклувався про свою власність, щоб зберегти раба чи кріпака як засіб виробництва. Консерватизм характеризував енергетичні ресурси суспільства, які майже не змінювались. Наприклад, від стародавніх римлян починаючи аж до кінця середньовіччя в кінській упряжі не було хомута. Винахід хомута, який не стискав шиї коня, одразу підвищив продуктивність тяглової худоби на 30%. Проте суспільний уклад не стимулював "винахідницької діяльності" невільника-хлібороба, раба чи скутого традиціями ремісника.

Суспільні сили обстоювали стабільність і патріархальність укладу сім'ї, технологічні зміни лякали суспільство, навіть сам спосіб життя базувався на точному відтворенні традицій встановлення життєвих засад. Характерною ознакою економічної стабільності життя була майже постійна кількість населення Землі з початку нашої ери до середньовіччя – близько чверті мільярда.

Виникнення ринкової економіки стало могутнім поштовхом для пожвавлення діяльності ринків праці, землі і капіталу, тобто появи тих факторів виробництва, яких не існувало у доринковій економіці.

Технологія поєднала ці фактори в єдиний виробничий процес отримання споживної вартості у значно більшому розмірі, ніж це було необхідно для її власників.

Нові технології забезпечили широкі верств