Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів

Вступ

Біорізноманітність України є її національним багатством. Особливості географічного положення України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її території багатої рослинності, представленої лісами, луками, болотами, степами, томілярами, чагарниковими заростями.

Наймісткішими оберегами й осередками біорізноманітності є ліси. Вони є також найважливішими екосистемами як для функціонування біосфери стабілізації її функцій, підтримання екологічної рівноваги навколишнього середовища, так і для усіх форм діяльності людини. За оцінкою ФАО ООН, загальна лісова площа становить понад 4 млрд. га, або 38% площі суходолу; сумарні запаси фітомаси в лісах – 82% усієї фітомаси Землі. У лісах існує 80% неописаних тварин і 30% рослин. Займаючи значну частину поверхні, ліси є гігантською біологічною фабрикою планети, яка виробляє 60% кисню, що дозволяє існувати людству і всьому живому на Землі. З цього випливає, що доля лісів визначає долю людства, а отже, і відповідних націй, які населяють лісові зони.

В Україні ліси займають площу близько 9 млн. га (лісистість 15,6%). Вони відіграють основну роль в екологічній рівновазі і визначальну роль в організації фітостроми, оскільки степи і болота практично не збереглися. В Україні населення з давніх часів і до сьогодення тісно пов'язане з лісом. Безперечно, і в майбутньому роль лісів у житті людей значною мірою зростатиме. Тому вивчення їх біорізноманітності має принципове значення для збереження менталітету нації, біологічних ресурсів, що зосереджені в лісах, екологічної рівноваги, рекреаційних ресурсів і т. п. Крім того, в останні 10–15 років склалася ситуація, коли темпи вивчення ценорізноманітності лісів та її стабілізація почали відставати від її антропогенної трансформації.

Метою даної роботи було вивчення ролі лісу в екологічній стабілізації ландшафтів.

Завданнями нашої роботи є:

1) проаналізувати ціннісні властивості лісів;

2) охарактеризувати роль лісу в підтриманні екологічної рівноваги природного середовища

3) розглянути основні функції лісів в екостабілізації територій

4) навести основні аспекти невиснажливого використання фіторесурсів.

Об’єктом досліджень є фітоландшафти.

Предмет досліджень – значення лісів для розвитку фітоландшафтів.

Практична значимість: ліси на планеті займають значні території та мають вирішальне значення у забезпеченні найважливіших потреб живих організмів, а саме дихання, тому стабілізація ландшафтних фітоценозів являє значний інтерес для суспільства в цілому.

1. ЛІСИ УКРАЇНИ, ЇХ ЦІННІСНІ ВЛАСТИВОСТІ

За площами лісів і запасами деревини Україна належить до малолісових районів Європи (у середньому на душу населення припадає 0,17 га лісів і 16,4 м запасу деревини). Природні і штучні ліси її, включаючи і лісосмуги, займають лише 15% території, що втричі менше, ніж було на початку нової ери. Завдяки сприятливому клімату і досить багатим ґрунтам продуктивність лісів загалом висока. Середній приріст на 1 га лісу становить 4,22 м3 , а середній запас деревостанів, – 153 м/га. Майже 79% лісів має високу продуктивність і повноту. Загальний запас деревини оцінюється в 1 млрд. м3 . Вікова структура лісів України: стиглі та перестійні (віком 81–120 років) – 0,5 млн. га (6%), пристигаючі – 0,8 млн. га (10%), середнього віку – 3,2 млн. га (38%), молодняки (до 20 років) – 3,9 млн. га (46%). Як бачимо переважають молодняки та середньовікові ліси, значно менше пристиглих та стиглих і перестійних лісів. За народногосподарським значенням ліси України належать до І та IIгруп.

Також відомо, що всі ліси України поділяються на дві групи та 23 категорії захисності. Ліси І групи (55% території) виконують природоохоронну функцію. До них належать зелені зони навколо міст і промислових центрів, водозахисні смуги вздовж річок, навколо озер та інших водойм, полезахисні та ґрунтозахисні лісові смуги, курортні ліси, заповідні ліси, захисні смуги вздовж залізниць та доріг. Найбільші площі лісів першої групи зосереджено в Лісостепу, Карпатах та Гірському Криму.

А ліси ІІ групи (44,2%) є експлуатаційними. Це, головним чином, експлуатаційні ліси, що зосереджені в Поліссі, Лісостепу і Карпатах.

Загальний вигляд лісового фонду України такий: ліси І групи (48,1%) – водоохоронні (4,4%), рекреаційні (24,4%), ґрунтоохоронні (16,5%), інші (2,8%); ліси ІІ групи (51,9%) – експлуатаційні (42,1%), інші (9,8%).

Принциповою відміною лісового господарства в лісах першої групи порівняно з другою є те, що користування деревиною в них відступає на другий план і рубки головного користування тут значно обмежені. Комплекс лісогосподарських заходів у них спрямований на посилення захисних, водоохоронних, бальнеологічних, рекреаційних та інших функцій.

Зростають вони в надзвичайно різних географічних і екологічних умовах: Гірському Криму і Карпатах та трьох рівнинних зонах України, тому відзначаються багатою різноманітністю і мають суттєве ресурсне, економічне, екологічне та, соціальне значення. Вони є одним з основних обов'язкових складових сталого розвитку держави і комфортності умов існування її населення.

В Україні в створенні лісів приймає участь понад 30 видів деревних порід. За площею, яку посідає, на першому місці знаходиться сосна звичайна (Ріnussylvestris L.), що домінує в соснових та дубово-соснових лісах. Друге місце посідає дуб звичайний (QuercusroburL.), далі йдуть ялина європейська

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать