Образно-стилістичний образ картини М.С. Ткаченка "Весна"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

Кафедра Історії та теорії мистецтва

Зотікова Наталія Владиславівна

На шляху до модерну:

Образно-стилістичний аналіз картини М. С. Ткаченка «Весна» зі збірки Харківського художнього музею

Науковий керівник:

доктор мистецтвознавства,

професор кафедри ІТМ

Соколюк Л. Д.

Харків 2007

ЗМ ІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Стан дослідженості творчої спадщини М. С. Ткаченка

РОЗДІЛ ІІ. Вплив досягнень західноєвропейської художньої культури другої половини XIX ст. на творчість М. С. Ткаченка

РОЗДІЛ ІІІ. Образно-стилістичні особливості картини М. С. Ткаченка «Весна»

3.1. Пейзаж М. С. Ткаченка «Весна» в контексті розвитку українського пейзажного жанру початку XXст

3.2. Принципи стилю модерн в картині «Весна»

ВИСНОВКИ1

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А. СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

ДОДАТОК Б. АЛЬБОМ ІЛЮСТРАЦІЙ

ВСТУП

Актуальність теми. Український пейзаж кінця XIX — початку XX ст. — яскраве явище в історії українського мистецтва. У цей період він займає панівне місце серед інших жанрів художньої творчості. Крім того, в ньому знайшли відображення умонастрої українського народу часів національного піднесення, що тоді панували в суспільстві. Українська культура тієї доби була націлена на виявлення свого національного духу, своєї самобутності, всотувала швидкими темпами досягнення європейського мистецтва — імпресіонізму, постімпресіонізму і т. д. Але до сьогодні немає спеціального дослідження, яке було б присвячено українському пейзажу кінця XIX — початку XX ст., в тому числі й такому його представнику, яким був М. С. Ткаченко, виходячи із сучасного стану мистецтвознавчої науки. Єдина монографія Ю. Ф. Дюженко «Михайло Степанович Ткаченко» була видана в 1963 р., коли такі напрями в мистецтві, як імпресіонізм, модерн, авангардні течії з політичних причин ще засуджувались як не відповідні радянській ідеології. Все вищесказане свідчить про актуальність нашої теми.

Тема: На шляху до модерну: образно-стилістичний аналіз картини М. С. Ткаченка «Весна» зі збірки Харківського художнього музею.

Об’єкт дослідження: пейзажний жанр у творчій спадщині М. С. Ткаченка

Предмет дослідження: стильові особливості картини «Весна» М. С. Ткаченка

Мета дослідження: провести образно-стилістичний аналіз картини М. С. Ткаченко «Весна», виявивши зв'язок його творчості з західноєвропейською художньою культурою та ідеями національного піднесення в Україні на межі XIX іXX ст.

Завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми.

2. Розглянути творчу еволюцію М. С. Ткаченка у пейзажному жанрі.

3. Висвітлити вплив модерну на творчість М. С. Ткаченка.

4. Виявити стилістичні та композиційні особливості картини «Весна».

Структура курсової роботи: Роботамістить вступ, три розділи основного тексту, висновки, список використаної літератури та додатки ( ілюстрації та список ілюстрацій ).

РОЗДІЛ І

Стан дослідженості теми

Через історичні обставини, що склалися, творчість українського пейзажиста М. С. Ткаченка залишилась недостатньо дослідженою. Він пішов з життя під час Першої світової війни. Події кінця 1910-х – першої половини 1920-х років пов’язані, перш за все, з агітаційно-масовим мистецтвом. З утвердженням соціалістичного реалізму в українському мистецтві розпочалась боротьба з формалізмом та націоналізмом. Тому зв’язок творчості М. С. Ткаченка з західноєвропейською культурою міг розглядатися лише з негативного боку протягом 1930-х – 1950-х років. Так само в негативному аспекті розглядався національний характер його творів.

Ім’я та деякі твори М. С. Ткаченка згадуються в ряді видань, присвячених історії українського мистецтва. Це книги П. І. Говді [2], Н. А. Кожина [8, 9], Ю. П. Нельговського [3], А. А. Жаборюка [5]. У цих працях творчість Ткаченка розглядається в руслі реалістичного напряму. В такому аспекті він подається і в додатковому виданні «Словник художників України» [21].

В спеціальній монографії Ю. Ф. Дюженка «Михайло Степанович Ткаченко» [3] автор, який вперше проаналізував твори Ткаченка, що збереглися в музейних та приватних колекціях, обережно вказує на вплив імпресіонізму на творчість Ткаченка, проте одразу ж оговорюється, що він не був імпресіоністом, не пов’язує його зі стилем модерн. Разом з тим цей дослідник подає достатньо багато творів художника, що свідчать про зв’язок його творчості з європейськими течіями в мистецтві. Але багато в чому праця Дюженка віддзеркалює рівень мистецтвознавчої науки тих років.

Нічого сутньо нового у вивченні нашого питання не внесла і кандидатська дисертація В. І. Пархоменко [16], де автор вирішила роздивитись всю історію пейзажу, починаючи з голландського та закінчуючи українським.

У кандидатській дисертації Л. Д. Соколик [22], що присвячена історії художньої освіти в Харкові, приділяється увага М. С. Ткаченку як пейзажисту, як вихованцю харківської пейзажної школи, вказується на зв'язок його творчості зі стилем модерн, але автор спеціально не аналізує стильову еволюцію цього художника.

Проблеми харківської пейзажної школи кінця XIX – початк

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать