Національні варіанти готики

ВСТУП

Найменування «готичне мистецтво» ( від італ. gotico - «готський», за назвою німецького племені готовий) виникло в епоху Відродження. «Готичне» у ті часи означало «варварське» на противагу «римському»: готичним називали мистецтво, яке не додержувалося античним традицій, а виходить, не представляло інтересу для сучасників. Подібні вистави змінилися лише в XIX в., коли епоху Середньовіччя перестали вважати «темними століттями» в історії людства. Однак назва «готичне» збереглося за європейським мистецтвом пізнього Середньовіччя. У різних європейських країнах готика мала свої характерні риси й хронологічні рамки, але її розквіт припадає на XIII-XIV ст. В історії мистецтва прийнято виділяти ранню, зрілу (високу) і пізню («полум'яніючу») готику.

Мета роботи − проаналізувати національні варіанти готики, щоб з'ясувати які фактори вплинули на формування готичного мистецтва. Для досягнення даної мети необхідно вирішити такі завдання:1. Виявити особливості, характерні риси готичного мистецтва у Франції як найбільш яскравого представника даного напрямку.2. Розглянути готичне мистецтво Франції як найбільш яскравого представника.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена що готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковної основи зберігалися в ідеології й культурі епохи Готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню й релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами.

Об’єктом дослідження є собори Франції в Шартрі, Реймсі, Сен-Дені.

Методи дослідження :

1. Метод зіставлення при дослідженні різних поглядів на сучасне і минуле

2. Описовий метод для визначення сучасного стану готичного стилю у Франції.

3. Історико-соціологічний метод для простеження історії готичного стилю у Франції.

Готика виростала поступово з романського стилю перетворюючи його майже непомітними нововведеннями. Вона народилася в Північній частині Франції (Іль-Де-Франс) у середині 12 в. і досягла розквіту в першій половині 13в

У Готиці Франції органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира. Поворот до готики почався з архітектури, і лише потім став поширюватися на скульптуру й живопис.

Тридцяті роки XII в. були часом бурхливого росту французької культури. Вигляд Франції сильно змінюється. Багато церков згоріло, але на їхньому місці будуються нові.

Саме в цю епоху, коли зустрічалися різні погляди могло зародитися готичне мистецтво з усім багатством його образів, стримуваних єдиною догмою католицької церкви. У плині цього часу не припинялися зв'язки з Візантією. Саме XIII в. залишив найбільш зроблені пам'ятники готичного зодчества, поступово перероджуючись, що харчуються новими естетичними ідеалами готичні форми продовжують жити аж до початку XIV в.

Прагнення до краси свідчачи про свіжість почуттів і інтелекту завжди властиво епосі підйому високої культури воно властиве готичному мистецтву аж до кінця XIII в. Вищим його вираженням був готичний храм з його єдністю архітектурного образа, що включав у себе як пластичне, так і чисто мальовниче оздоблення.

На відміну від романського періоду центрами європейському релігійному, культурному, політичному й економічному життя до кінця XII в. стали не монастирі, а міста Головне суспільне спорудження середньовічного міста, його собор, призначений не тільки для відправлення культу, але й для зборів міської громади. Собори повинні були вміщати все численне міське населення. Перед соборами виступали проповідники, проводили дискусії професора й студенти. Улаштовувалися тут і театралізовані релігійні вистави. Будували собори міські майстри (а не монастирські, як колись). Самі городяни часто були замовниками або творцями творів мистецтва для прикраси соборів.

Що стала справою всієї міської комуни архітектура соборів втілила істотні риси середньовічної ідеології, теологічної вистави про велич і стрункості світобудови, суспільного устрою (ієрархічна структура суспільства). Що піднялися високо над покрівлями звичайних будинків грандіозні кам'яні собори, прикрашені мереживом майже ювелірного різьблення, з'явилися найважливішим і найбільш яскравим породженням готики (яку багато дослідників уважають національним французьким стилем). Це - плід навченого досвідом людського розуму, натхненної творчості обдарованих майстрів, а разом з тим і тривалого, іноді двох-тривікового трудового подвижництва народу, одержимого ідеєю спокути земних гріхів шляхом служіння богові

Художня досконалість готичних споруджень немислимо без чудової якості робіт, що виконувалися організованими в цехи будівельниками-професіоналами. Вражаюча цілісність, властива навіть тем будинкам, де первісний задум значно мінявся в процесі будівництва, їх до тонкощів продумана структура минулого б недосяжні без нової особи -, що очолював будівництво майстра маляра, що здебільшого залишався невідомим і лише подекуди пойменованого серед візерунків декору, т.зв. лабіринтів, на кам'яній підлозі собору або відбитого в скульптурі

Розділ 1. ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ В АРХІТЕКТУРІ

1.1 Зародження та розвиток готичного стилю

Можна сказати, що готика є візитною карткою могутньої середньовічної Європи, що утілила в собі всю потужність, віру і безмежну силу самобутнього мистецтва Західної Європи

Готичний стиль (і

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать