Проблема злочину і спокути у творчості Т. Шевченка періоду заслання

Тема: Проблема злочину і спокути у творчості Т.Шевченка періоду заслання

Вступ

Актуальність теми дослідження . Тарас Григорович сягнув верховин української і вселюдської культури як геніальний поет, мислитель, художник-академік. Зміни у сучасній культурі надають новий поштовх до розвитку українознавчих досліджень і можливість комплексного підходу до вивчення історичних явищ і осіб, національного буття українців. На сучасному етапі становлення української науки посилюється увага до процесів культурного розвитку та впливу особистості на розвиток соціуму. Звідси необхідним є дослідження творчості Т.Г.Шевченка як формовиявів національного самоствердження подвижників української нації, а також їхнього впливу на розвиток національної ідентичності українців.

У цьому контексті тема курсової роботи зумовлена, по-перше, недостатньою комплексною розробкою в історіографії проблеми дослідження проблем злочину і спокути у творчості Т.Г.Шевченка.

Тарас Шевченко як воістину народний митець успадкував усі таланти й духовні риси свого давнього, життєздатного, вільнолюбного, великодушного народу. Тарас Григорович сягнув верховин української і вселюдської культури як геніальний поет, мислитель, художник-академік. Зміни у сучасній культурі надають новий поштовх до розвитку українознавчих досліджень і можливість комплексного підходу до вивчення історичних явищ і осіб, національного буття українців зумовлюють увагу науковців до процесів культурного розвитку та впливу особистості на розвиток соціуму. Звідси необхідним є дослідження впливу творчості Т.Г.Шевченка на розвиток національної ідентичності українців.

Об’єктом курсової роботи є дослідження творчості Т.Г.Шевченка періоду заслання.

Предметом дослідження є творчий доробок Тараса Шевченка, аналіз проблеми злочину і спокути.

Мета роботи — здійснити на основі ґрунтовного аналізу матеріалів у період заслання значущість творчості, розробку проблем злочину і спокути Т.Г.Шевченком. Проаналізувати джерела й стан наукової розробки досліджуваної проблематики.

Задачі дослідження :

огляд літератури за темою дослідження;

розробка методології дослідження творчості Т.Шевченко

розробка актуальної українознавчої тему – творчість періоду заслання, яка не отримала достатньо всебічного й об’єктивного висвітлення в історичній літературі.

аналіз проблеми злочину і покарання у творчості Т.Г.Шевченка Методологія і методи дослідження. Міждисциплінарний характер дослідження для обґрунтування виводів є синтезом літературно-філософського, історичного та лінгвістичного знання. В процесі дослідження застосовуються методи: діалектичний, історичний, літературознавчій, біографічний, компаративний, системний, структурно-функціональний.

Проведене дослідження дозволить більш повно проаналізувати особливості творчості Т.Г.Шевченка періоду заслання, визначити проблеми злочину і спокути.

Висновки

Геніальна творчість і життєвий шлях Тараса Шевченка, який зумів піднятися від раба–кріпака до академіка гравюри Петербурзької Академії мистецтв, врешті, набагато більше – до речника ентнонаціонального буття та консолідатора українського етносу, зробили його символом українства і одним із найпотужніших чинників у формуванні українських державницьких інтересів.

Його колосальний творчий спадок вражає: 240 віршів, балад, поем, драма „Назар Стодоля” і фрагменти двох незакінчених драм, 9 повістей (із 20 ним написаних, але втрачених), щоденник, автобіографія, 250 листів, археологічні замітки, статті і рецензії, буквар для народних шкіл... Мистецька спадщина Шевченка–художника налічує 835 творів – живописних полотен, рисунків, офортів та ескізів (із них близько 270 не віднайдено). Був він першокласним акварелістом – відомо 210 його акварелей, передусім пейзажів, які за рівнем мистецької досконалості стоять у ряду світових здобутків малярства; блискучим портретистом–психологом, про що свідчать 150 портретів, серед яких – 43 автопортрети; офортистом – відомі 6 офортів серії „Живописна Україна” та 21 офорт, виконаний в останні роки ландшафтів України, етюдів з натури, виконаних в Аральській та Каратауській експедиціях, які вражають віртуозністю виконання, поєднанням документальної вірогідності і високого одухотвореністю.

Список використаних джерел

1. Костомаров М.І. "Закон Божий" ("Книги бутття українського народу) - К., 1991

2. Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України. Історіо- й націософська парадигма. – К., 2004.

3. Брижицька С. Тарас Шевченко: “Все йде, все минає, — і краю немає” // Українознавство—2001: Календар-щорічник. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2000. — С.141-145.

4. В. Анісов, Є. Середа. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вид. 2-е, доповн. — К.: Дніпро, 1976. — С. 103-213

5. Демчук Н.Р.Пейзаж як засіб психологічного аналізу образу у повістях Т.Шевченка “Варнак” та “Наймичка” // Збірник матеріалів і тез міжнародної наукової конференції “Тарас Шевченко і сучасність”. – Рівне, 21 травня 1996 . – С. 82 – 86.

6. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця: Літературно-критичні нариси. – К., 1986.

7. Іщук-Пазуняк Н. Я. Кривда, помста і каяття в поемах «Варнак» і «Москалева криниця». // Світи Тараса Шевченка. — Нью-Йорк-Львів

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать