Аналітико-синтетична обробка документів

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття аналітико-синтетичної обробки документів

Розділ 2. Значення в змісті навчальних дисциплін

Інформатика

Бібліографія

Каталогізація

Розділ 3. Процеси аналітико-синтетичної обробки документів

3.1 Складання БО

3.2 Анотування

3.3 Реферування

Розділ 4. Введення автоматичних процесів. Поєднання машинної праці з ручною (на прикладі бібліотеки м. Квебек, Канада)

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Тема управління процесами АСОД є досить актуальною на сьогоднішній день. Адже предмет АСОД досить впевнено входить в учбові плани факультетів документознавства, бібліотекознавства. Постає питання: що ж саме означає термін “аналітико-синтетична обробка документів”, і чи є якісь процеси, чи супроводжуючі дисципліни, які можуть бути пов’язані з цим терміном. Яку значущість мають процеси АСОД в підготовці бібліотечних кадрів? Ці питання я виношу в даній курсовій роботі.

Що до стану наукової розробленості теми, то можна відзначити, що в журналах “Библиография”, “Вісник Книжкової палати” досить часто друкуються статті, що частково торкаються даної теми. Можна відзначити авторів, які віддають багато часу та зусиль для вирішення цих актуальних на цей час питань. Це Н.Н. Кічакова, яка піднімає питання каталізації у виданнях та нових технологій, також Фоменко І., Крюкова Г., Асаєнко І., які займаються створенням програмних оболонок для новітніх пакетів прикладних програм, Г. Швецова-Водка, яка дає тлумачення всіх бібліотечних процесів, З. Сафіуліна, яка займається вирішенням наукових питань, що пов’язані з терміном АСОД. Ігор Фоменко, який розглядає питання розповсюдження автоматизованих інформаційних систем.

Мета роботи – розглянути основні процеси АСОД, поняття аналітико-синтетичної обробки документів в змісті навчальних дисциплін, введення автоматизаційних процесів в бібліотеках, привести приклади.

Об’єктом дослідження є бібліотечні, технологічні процеси аналітико-синтетичної обробки документів, які потребують вивчення і є складовою частиною предмету аналітико-синтетичної обробки документів.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОЇ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ

В учбові плани факультетів бібліотековедення, документоведення, інформатики впевнено ввійшов як один із основних спеціальних курсів курс “Аналітико-синтетична обробка документів”. Вузи накопичили певний досвід його викладання і сьогодні можна підвести перші підсумки становлення курсу і подальший його розвиток та удосконалення.

Поняття “аналітико-синтетична обробка документів” має різне тлумачення і різне наповнення, що відображається на змісті учбової дисципліни. Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що в інформатиці під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють переробку інформації, що міститься в документах з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення. В бібліографії аналітико-синтетичну обробку документів розуміють як процес бібліографування, а саме процеси, що забезпечують ідентифікацію документів, інформацію про них. В каталогізації метою аналітико-синтетичної обробки є розкриття складу і змісту документального фонду, що дає можливість ідентифікувати документи і здійснювати бібліографічний пошук. Кожна галузь визначає певні види або процеси аналітико-синтетичної обробки. В інформатиці це, як правило, анотування, реферування, вилучення фактів і підготовка оглядів; в бібліографії – складання бібліографічних описів (БО), анотування, індексування, складання бібліографічних оглядів та покажчиків; в каталогізації – складання БО, індексування, анотування.

Однак, якщо здійснювати ретельний аналіз наукової та навчальної літератури з цього питання програм курсів АСОД різних вузів можна визначити, що чітких меж в розумінні терміну “аналітико-синтетична обробка документів” та єдності у визначенні немає.

Виходячи з того, що аналітико-синтетична обробка включає операції аналізу та синтезу, багато спеціалістів вважає, що поняття, яке розглядається, окрім названих процесів включає здійснення наукового перекладу, створення бібліографічних покажчиків, списків, інформаційних видань, фактографічних картотек та баз даних, оскільки про цьому не можливо обійтись без цих операцій. У підсумку “Аналітико-синтетична обробка документів” в деяких вузах поглинає розділи курсів бібліографії, каталогізації, інформаційно-пошукових систем, стає дуже широким. Не дивно, що деякі спеціалісти пропонують розділити його на декілька самостійних дисциплін: “Складання бібліографічних описів”; “Реферування”, “Складання бібліографічних показників та оглядів літератури” і т.п.

Якщо усвідомлювати, що аналіз і синтез – загальнонаукові методи дослідження, що вони знаходять найширше практичне застосування у всіх сферах діяльності, то стає зрозумілим – їх можливо залучити до будь-якого інформаційного, бібліографічного і бібліотечного процесу. Тому спеціальний термін “аналітико-синтетична обробка документів” потребує конкретизації і обмеження певними процесами. При цьому можна виходити, по-перше, з того, що в процесі аналітико-синтетичної обробки повинно здійснюватися згортання інформації, що міститься в документі. В кінцевому підсумку синтетична обробка документів має за мету забезпечення оперативної інформації про документ та їх пошук завдяки саме згортанню інфор