Музеї та пам'ятники Черкас

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МУЗЕЇ ЧЕРКАС

1.1 ЧЕРКАСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

1.2 МУЗЕЙ "КОБЗАРЯ"

1.3 ЧЕРКАСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ

РОЗДІЛ 2. ПАМ’ЯТНИКИ ЧЕРКАС

2.1 МОНУМЕНТАЛЬНІ ПАМ’ЯТНИКИ

2.2 ПАМ’ЯТНІ ЗНАКИ

2.3 МЕМОРІАЛЬНІ ПАМ’ЯТНИКИ

2.4 ПАМ’ЯТНИКИ АРХІТЕКТУРИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Стрімкий розвиток природних і точних наук, поглиблення уявлень про наукову картину світу, формування нових областей гуманітарного, соціального, історичного, культурологічного знання, осмислення ролі техніки і інформації, в сучасному світі привели до серйозної перебудови наукового простору. Місце музеєзнавства як наукової дисципліни, що формується, ще не обкреслено досить чітко. Проте не можна не відзначити тих зрушень, які відбуваються в його становленні як самостійної області наукового знання. Вони багато в чому обумовлені тією напруженою рефлексією, яка фіксується в соціальних і гуманітарних науках, зайнятих переосмисленням проблем різноманіття культур у зв'язку із зростанням динаміки культурних процесів в світі.

Відображаючи кардинальні зміни, що відбуваються, в суспільстві і культурі, музеї в сучасному світі також переживають істотні трансформації. "Змінний музей на змінному світі" - це віддзеркалення існуючої реальності. Вочевидь, що музейна діяльність набуває всього більшого соціокультурного значення, зростає роль музеїв в збереженні і інтерпретації культурної спадщини, в складних процесах соціальної адаптації і культурної ідентифікації, в освітньому процесі, в організації дозвілля.

Сучасна соціокультурна ситуація спонукала музеї до пошуку своєрідності, до необхідності генерувати нові знання, ідеї, духовні цінності. З інституту, що фіксує досягнутий рівень суспільної свідомості, музей стає явищем культури, що додає цій свідомості поступальну динаміку. Ще недавно якість музейних експозицій визначалася їх відповідністю традиційним науковим схемам, сфокусованим на музейних предметах і колекціях, а тепер музей бачить ціннісні орієнтири в новизні, оригінальності інтерпретації музейних зборів, створювані експозиції і виставки, культурно-освітні проекти стають результатом як наукового вивчення, так і індивідуального творчого пошуку.

Пріоритетною аудиторією сучасного музею будь-якого вигляду і профілю є діти різного віку, включаючи дошкільників.

Вищесказаним пояснюється актуальність, вибраної для дослідження теми – "Музеї і пам'ятники м. Черкаси".

Метою роботи є дослідження екскурсійно-туристичних ресурсів міста Черкаси.

Виходячи з основної мети роботи, визначені наступні завдання:

- дослідження історії створення м. Черкаси, визначення його своєрідності;

- знайомство з архітектурними пам'ятками Черкас – як експонатами міста - музею;

- характеристика музеїв Черкас як об'єктів туристичного інтересу.

Основою для зробленого дослідження є літературні джерела, присвячені історії, архітектурі, мистецтву м. Черкаси.

РОЗДІЛ 1. МУЗЕЇ ЧЕРКАС

1.1 ЧЕРКАСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Черкаський обласний краєзнавчий музей— обласний краєзнавчий музей у місті Черкасах, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Черкащини, її уродженців і персоналій.

Музей розташований в історичній частині міста за адресою: вул. Слави, буд. 1, м. Черкаси-18000, Україна.

Заклад є одним з найбільших з числа подібних у державі. Щороку музей відвідує до 150 тисяч осіб, причому значна їх частина— діти та молодь. Черкаський краєзнавчий музей постійно відкриває десятки нових виставок, що дає можливість ширше знайомити відвідувачів із музейними фондовими колекціями, популяризувати їх. Завдяки розробленій та впровадженій в життя системі музейної роботи з підростаючим поколінням популярність музею зростає.

Черкаський краєзнавчий музей був заснований у травні 1918 року за ініціативою місцевого осередку Просвіти і вчительської громадськості міста як історико-педагогічний музей ім. Т.Г. Шевченка. Керівником ініціативної групи і першим директором музею став невтомний дослідник історії краю Дмитро Панасович Бочков.

Основою майбутньої музейної колекції стали матеріали 35-го Орловського і З6-го Брянського полків колишньої російської армії, які дислокувалися у Черкасах. Серед полкових реліквій були військові знамена, зброя, золоті та срібні речі. Крім цього до фондів музею надходили картини, гобелени, килими, різні коштовні речі, що були реквізовані в навколишніх панських маєтках. Населення міста передавало предмети побуту, знаряддя праці тощо. Таким чином до музею потрапили колекція опудал і картин домів Лисакова і Гаркавенка, мінералогічна колекція Козловського, ентомологічна колекція Балковського, колекція монет, медалей та інших речей, твори образотворчого мистецтва з маєтків графів Бобринських, Балашових, Браницьких. У музеї зберігалися картини багатьох видатних російських та українських художників, а також майстрів старих європейських шкіл.

У середині 20-х рр. XX ст. музейна колекція налічувала майже 15 тисяч експонатів, а книжковий фонд музейної бібліотеки складав понад 13 тисяч томів і всі фонди постійно зростали.

Великих збитків музею завдала війна 1941—45 років. У період німецько-фашистської окупації фашисти пограбували музей. Пропало близько 4 тисяч найцінніших експонатів. Але вже 1 травня 1944 року музей першим в УРСР прийняв

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать