Тенденції розвитку інформаційного суспільства міжнародні та українські особливості

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут Міжнародних Відносин

Кафедра міжнародної інформації та інформатики

Тенденції розвитку інформаційного суспільства:

міжнародні та українські особливості

Київ-2007

План

Вступ

1. Парадигма побудови інформаційного суспільства.

Концепції основних понять.

Особливі риси та ознаки інформаційного суспільства та їх аналіз.

Інформаційні ресурси як основа побудови інформаційного суспільства.

Значення інформаційної культури в інформаційному суспільстві.

2. Формування інформаційного суспільства.

Історичний розвиток та еволюція інформаційного суспільства.

Проблеми інформатизації суспільства і їх значення.

Аналіз концепцій «інформаційного суспільства».

3. Міжнародні та українські особливості розвитку інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство в США, Японії, Південно-Східної Азії, ЄС та Російської Федерації.

Українські особливості побудови інформаційного суспільства.

Висновок

Використана література

Вступ.

Процес розвитку інформаційного суспільства, інформатизації усіх його сфер сьогодні стає дуже актуальною. Дослідження проблем формування, закономірностей розвитку та практичне втілення у майбутнє життя інформаційних ресурсів набагато полегшить усі сфери людської діяльності та плідний розвиток цивілізації загалом.

Тема роботи полягає у ретельному вивченні усіх процесів, які передували формуванню інформаційного суспільства, дослідженні явищ які відбуваються сьгодні та прогнозуванні майбутніх наслідків. В роботі описується практика провідних держав світу, іх внесок та роль у побудові інформаційного суспільства. А також Українські особливості інформатизації, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення.

Предметом цього дослідження є формуванням та розвиток інформаційного суспільства, його риси та особливості; поява нових явищ, таких, як інформаційний продукт та інформаційна культура; ретельне дослідження інформатизації та її історичного розвитку; визначення концепції „інформаційне суспільство”; а також практика провідних держав світу в цієї сфері та ознаки інформаційного суспільства в Україні.

Об’єктом дослідження є інформатизація, яка охоплює усі сфери людського життя. Зараз не один вид діяльності не може бути стовідсотково успішним, якщо він не використовує надбання інформаційних технологій. Суб’єктами цього процесу виступає усе людство, яке завдяки стрімкому розвитку є генератором нових ідей та технологій.

Завдяки неймовірно швидкому розвитку інформаційних процесів, наука не встигає виробляти відповідні методи щодо їх вивчення. Тому на сьогодні вчені використовують методологію тих напрямків знань, які найтісніше пов’язані з інформатизацією та тих сфер, яких вона торкається. Найчастіше використовують:

- Історко-описовий метод,

- методи прогнозування (дельфійський метод, побудова сценаріїв),

- методи аналізу ситуації (спостереження, вивчення документів, порівняння),

- контент-аналіз, івент-аналіз,

- когнетивне картування,

- процентний метод,

- ситуативний та інституційний методи,

- операційно-прекладний метод,

- формалізоване та логіко-інтуєтивне моделювання,

- математичне та комп’ютерне моделювання,

- нормативно-гіпотезотворчий та аналітико-прогностичний методи,

- метод експертних оцінок тощо.

Хоча це питання вивчається лише декілька десятиріч, вже напрацьовано багато відповідної літератури і постійно з’являються нові наукові праці. Процес формування і розвитку інформаційного суспільства відбувається настільки швидко, що в деяких випадках теорія йде паралельно з практикою, а інколи навіть відстає.

В наш час формування інформаційного суспільства є однією з домінуючих тенденцій розвитку цивілізації в XXI ст. Завдяки стрімкому збільшенню можливостей засобів інформатики, телекомунікаційних систем і нових інформаційних технологій формується інформаційне місце існування і життєдіяльності людей, складається інформаційне суспільство. У цьому суспільстві для людини з'являються не тільки принципово нові можливості, але і виникають раніше не відомі проблеми.

Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій зараз все більшою мірою починає залежати від їх інформованості і здатності ефективно використовувати існуючу інформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно провести величезну роботу щодо збору і переробці інформації, її вивченню та аналізу. Пошук раціональних рішень в будь-якій сфері вимагає обробки великих об'ємів інформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів.

Зростання об'єму інформації особливо стало помітне у середині XX ст. Лавиноподібний потік інформації хлинув на людину, не даючи їй можливості сприйняти цю інформацію повною мірою. У новому потоці інформації, яка щодня з'являється, орієнтуватися ставало все важчим. Часом вигідніше стало створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести пошук аналога, зробленого раніше.

Ці причини створили парадоксальну ситуацію — в світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися в повному об'ємі через обмеженість своїх можливостей. Інформаційна криз

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать