Технологія виготовлення керамичної черепиці

План

Вступ

1. Асортимент та сировина керамічної черепиці

1.1 Сировинні матеріали для виробництва керамічної черепиці

1.2 Асортимент керамічної черепиці

2.Технологія керамічної черепиці

2.1 Переробка сировини і підготовка мас

2.2 Пластичне формування керамічної черепиці

2.3 Сушка і випалення керамічної черепиці

3. Контроль якості керамічної черепиці

3.1 Технічні вимоги

3.2 Основні методи контролю керамічної черепиці

Висновок

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Керамічна черепиця- один з найдавніших покрівельних матеріалів.

Термін служби якісної керамічної черепиці без необхідності проведення ремонту - понад 100 років. Керамічна черепиця зберігає свої декоративні властивості протягом усього терміну служби. Керамічна черепиця має низьку теплопровідність. Низька теплопровідність у поєднанні з масивністю матеріалу обумовлює мінімальне утворення конденсату на внутрішній поверхні черепичного покриття. Також вона вогнестійка, надзвичайно стійка до агресивних середовищ і сонячної радіації, має високу шумоізоляцію і морозостійкість. Керамічна черепиця не накопичує статичну напругу. Сучасні технології нанесення покриттів на керамічну черепицю забезпечують великий вибір кольорів і матових або глянцевих поверхонь (ангобірована або глазурована керамічна черепиця). Покриття істотно не впливає на термін служби керамічної черепиці, але може кардинально змінити її зовнішній вигляд. Крім величезного розмаїття кольорів керамічної черепиці, існує багатий вибір моделей керамічної черепиці.

В даний час виробництво керамічної черепиці в світі складає більше 2,5 млрд. м2 і має позитивну динаміку. Покрівля з керамічної черепиці займає провідні позиції, складаючи 33% від загальної площі покрівельних покриттів. Незважаючи на наявність в Україні величезних запасів високоякісної глини (понад 400 розвіданих родовищ глини, основними з яких є Артемівські глини, Миколаївські і Никифорівські), цей вид покрівельного матеріалу в даний час широкого застосування в нашій країні не отримав. Однією з основних причин є індустріалізація масового житлового будівництва, переважний розвиток якої вимагало більш дешевого і технологічного матеріалу, як, наприклад, хвилястий шифер.

Основною метою моєї роботи є розглядання технології керамічної черепиці, сировини, з якої вона виробляється, асортимент, методи контролю якості керамічної черепиці тощо.

1. Асортимент та сировина керамічної черепиці

1.1 Сировинні матеріали для виробництва керамічної черепиці

Основною сировиною для виробництва керамічних матеріалів і виробів є глини.

Глина - продукт механічного руйнування (вивітрювання) і хімічного розкладання деяких магматичних і метаморфічних гірських порід.

Розрізняють види глини для виробництва керамічної черепиці:

- легкоплавкі глини (основна сировина)

- різні функціональні (коригувальні) добавки.

Легкоплавкі глини мають здебільшого жовті і червоно-бурі відтінки. Зі збільшенням кількості піску в їх складі зменшуються усадка і міцність виробу. Тонкодисперсні фракції підвищують чутливість глин до сушіння.

До складу легкоплавких глин входять:

- Оксид алюмінію - знаходиться в глині в складі глиноутворюючих мінералів і слюдянистих домішок. Зі збільшенням його вмісту, як правило, підвищується пластичність глини, зростає міцність сформованих, сухих і обпалених виробів, їх вогнетривкість.

- Діоксид титану - впливає на забарвлення виробів.

- Оксид заліза - додає виробам після випалу червонуватий колір. При його вмісті більше 3% і наявності відновного середовища знижується температура їх випалу.

- Присутність часток вапняку розміром 1-2 мм призводить при випалюванні до утворення оксиду кальцію, який під впливом вологості повітря гаситься, збільшуючись в об'ємі, а при великому вмісті сприяє навіть руйнуванню виробів.

- Наявність в глині сульфату кальцію - причина утворення на обпалених виробах білих нальотів.

- Оксиди лужних металів знаходяться в глинах у складі слюд і польових шпатів, а в домішках - у вигляді розчинних солей. При сушінні виробу вони мігрують на поверхню, а після його випалу спікаються, надаючи йому велику міцність. Розчинні солі утворюють на поверхні виробу білий наліт.

- Органічні домішки - зв'язують велику кількість води, підвищують пластичність глин, а при сушці сирцю є причиною повітряної усадки і утворення тріщин. Вони надають виробам при випалюванні більш темний колір. Ці домішки, хімічно зв'язана вода у водних кристалогідратах і алюмосилікатах, а також СО2 карбонатів, видаляються з виробу при термічній обробці.

Коригувальні добавки. У глинисту сировину вводять:

- пластифікатори,

- флюсуючі добавки (плавні),

- охляли,

- паливовмісні добавки.

У більшості випадків введення добавки надає комплексний вплив. Кварцовий пісок – поширена охляли добавка. При звичайних температурах випалу виробів він не взаємодіє з розплавом і тим самим сприяє їх стійкості при сушінні й випаленні. Відвальні і гранульовані шлаки чорної і кольорової металургії, паливні шлаки знижують чутливість сирцю до сушіння, підвищують тріщиностійкість і поліпшують процес випалу.

Пластифікуючі добавки використовують для надання малопластічній глинистій сировині необхідної формоутворюваності, пол

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать