Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці

Міністерство аграрної політики України

Нікопольський коледж Дніпропетровського аграрного університету

Кабінет МЗ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту на тему:

Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці

2009р.

Вступ

В курсовому проекті на задані сільськогосподарські культури розраховані технологічні карти, по яких складений план механізованих робіт і побудований та скорегований графік машиновикористання.

Виконаний тяговий та кінематичний розрахунок агрегату для оранки після збирання озимої пшениці, знайдена його продуктивність та витрати палива.

Розглянута організація роботи агрегату в загінці, розроблені основні положення техніки безпеки, та питання зберігання техніки, зроблений розрахунок по визначенню затрат праці та коштів на 1 гектар при оранці після збирання озимої пшениці.

Курсовий проект представлений пояснювальною запискою об’ємомлистів та графічною частиною на 2 листах формату А-1.

1. Теоретична частина

1. 1 Стан та перспективи розвитку АПК країни

Шляхом реформування сільськогосподарського сектору в Україні був значною мірою унікальний. У грудні 90-го року ще за радянських часів, Верховна Рада Української РСР ухвалила Постанову «Про земельну реформу», відповідно до якої всі землі було оголошено об’єктом земельної реформи.

А вже з березня 92-го року Верховна Рада прийняла Постанову «Про прискорення земельної реформи та приватизації землі», у перше постановивши завдання з приватизації землі. Наші аграрні перетворення здійснювалися у п’яти напрямках.

Перший – земельна реформа. Вона була спрямована на втілення в життя гасла «Земля належить тим, хто на ній працює», треба було навіки закріпити й надійно захистити права власності селян на землю.

Другий – господарська реформа. Вона передбачала перетворення колгоспів і радгоспів у приватно-ринкові структури, збереження цілісності земельних масивів та майнових комплексів великих підприємств, вільний вибір селянами різних форм господарювання.

Третій – формування аграрного ринку на місті старої планово-розподільчої системи, збуту продукції. Мільйони працівників, спеціалістів та керівників господарств треба навчити ринкових методів ведення господарства, заробляти доходи не в державі, а на вільному ринку, зокрема й на зовнішньому.

Четвертий – фінансова стабілізація. Належить фінансово оздоровити галузь, зняти з неї непосильний борговий та податковий тягар, відкрити шлях інвестиціями і кредитом, зупинити наростання цінових диспропорцій, безробіття та падіння доходів селян.

П’ятий – соціальний розвиток. Перед державою постала глобальна проблема – перетворити село з трудових придатків колгоспів і радгоспів у самостійні територіальні громади, створити в них нормальні умови для життя, побуту, праці й відпочинку.

Рішучі заходи з реформування стали рубежем, який чітко відділяє часи кризи від періоду піднесення.

Перелом настав, коли на більшості напрямків – це передусім приватизація землі, створення господарських структур ринкового типу, формування аграрного ринку та фінансове оздоровлення галузі – було досягнуто реальних зрушень. Лише тоді кризу змінила стабілізація, а згодом почалось економічне зростання.

За п’ять років по-реформованого періоду (2000-й – 2004-й, з урахуванням прогнозу на поточний рік) середньорічний приріст сільськогосподарського виробництва в Україні становить 6%.

Формування прозорого аграрного ринку – необхідна передумова вступу України до Світової організації торгівлі. Практика реформування свідчить, що тільки на організованому ринку можна заробляти гроші, і насамперед на світових ринках.

Треба активніше просувати, а головне – продавати вітчизняну продукцію на зовнішні ринки. Можливість дуже велика. За поточний рік експорт сільськогосподарської продукції зріс порівняно з 1994-м у 2,5 рази, а сальдо зовнішньоекономічної торгівлі збільшився у тричі.

Найгострішою на сьогодні є проблема технічної модернізації галузі. Її розв’язання потребує багато часу – не рік і не два.

Це справді загальнодержавна проблема вирішення якої має об’єднати аграрний, промисловий, банківський капітал – за активного державного стимулювання.

Україні потрібно Державна конкретна, підкріплена фінансовими ресурсами й економічними механізмами, програмами механічної політики в аграрному секторі.

1.2 Характеристика господарства

Приватне підприємство «Агрофірма «Славутич» створене 20 березня 2000 року на базі бувшого КСП «Дніпро» Нікопольського району, але не є його правонаступником. Підприємство знаходиться на території селища Червоногригорівка, яке розташоване в степовій зоні, зоні ризикованого землеробства. Селище Червоногригорівка розташоване в 17 км. від м. Нікополя та в 13 км від м. Марганець, що дає змогу вести свою виробничу та торгівельну діяльність в повному обсязі, не маючи незручностей щодо реалізації продукції сільськогосподарського виробництва.

Підприємство межує з ТОВ ДП «Агро-Аврора», ПП «Оазис», ТОВ «Атлант» та іншими підприємствами.

Ґрунти на території підприємства переважно чорноземи, але також є поля із змитими чорноземами тому, що в КСП «Дніпро» проводилося зрошування посівів.

Погодні умови на території підприємства переважно та

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать