Програмний комплекс для роботи розробки візитних карток

Borland C++ Builder - запропоноване недавно компанією Borland засіб швидкої розробки програм, що дозволяє створювати програми мовою C++, використовуючи при цьому середовище розробки і бібліотеку компонентів Delphi. Надалі в теоретичній частині буде розглядатися середовище розробки C++ Builder і основні прийоми, застосовувані при проектуванні користувацького інтерфейсу для обробки візитних карток.
C++ Builder являє собою SDI-додаток, головне вікно якого містить інструментальну панель, що набудовується, (ліворуч) і палітру компонентів (праворуч). Крім цього, за замовчуванням при запуску C++ Builder з'являються вікно інспектора об'єктів (ліворуч) і форма нового програми (праворуч). Під вікном форми програми знаходиться вікно редактора коду.

Теорія
Засоби організації збереження і обробки даних для інтерфейсних
програм
Методи організації і збереження лінійних списків
Лінійний список - це кінцева послідовність однотипних елементів (вузлів), можливо, з повтореннями. Кількість елементів у послідовності називається довжиною списку, причому довжина в процесі роботи програми може змінюватися.
Лінійний список F, що складається з елементів D1,D2,...,Dn, записують у виді послідовності значень укладеної в кутові дужки F=, або представляють графічно (див.мал.12).
D1  D2  D3  ...  Dn
Рис.12. Зображення лінійного списку.
Наприклад, F1=,F2=, F3=<>. Довжина списків F1, F2, F3 дорівнює відповідно 3,6,0.
При роботі зі списками на практиці найчастіше приходиться виконувати наступні операції:
- знайти елемент із заданою властивістю;
- визначити перший елемент у лінійному списку;
- уставити додатковий елемент до або після зазначеного вузла;
- виключити визначений елемент зі списку;
- упорядкувати вузли лінійного списку у визначеному порядку.
У реальних мовах програмування немає якої-небудь структури даних для представлення лінійного списку так, щоб усі зазначені операції над ним виконувалися в однаковому ступені ефективно. Тому при роботі з лінійними списками важливим є представлення використовуваних у програмі лінійних списків таким чином, щоб була забезпечена максимальна ефективність і за часом виконання програми, і по обсязі необхідної пам'яті.
Методи збереження лінійних списків розділяються на методи послідовного і зв'язаного збереження. Розглянемо найпростіші варіанти цих методів для списку з цілими значеннями F=.
При послідовному збереженні елементи лінійного списку розміщаються в масиві d фіксованих розмірів, наприклад, 100, і довжина списку вказується в перемінної l, тобто в програмі необхідно мати оголошення виду
float d[100]; int l;
Розмір масиву 100 обмежує максимальні розміри лінійного списку. Список F у масиві d формується так:
d[0]=7; d[1]=10; l=2;
Отриманий список зберігається в пам'яті відповідно до схеми на мал.13.
l: 2
d: 7 10 ...
[0] [1] [2] [3] [98] [99]
Рис.1. Послідовне збереження лінійного списку.
При зв'язаному збереженні як елементи збереження використовуються структури, зв'язані по одній з компонентів у ланцюжок, на початок якої (першу структуру) указує покажчик dl. Структура утворюючий елемент збереження, повинна крім відповідного елемента списку містити і покажчик на сусідній елемент збереження.
Опис структури і покажчика в цьому випадку може мати вид:
typedef struct snd /* структура елемента збереження */ { float val; /* елемент списку */ struct snd *n ; /* покажчик на елемент збереження */ } DL; DL *p; /* покажчик поточного елемента */ DL *dl; /* покажчик на початок списку */
Для виділення пам'яті під елементи збереження необхідно користуватися функцією malloc(sizeof(DL)) або calloc(l,sizeof(DL)). Формування списку в зв'язаному збереженні може здійснюється операторами:
p=malloc(sizeof(DL)); p->val=10; p->n=NULL; dl=malloc(sizeof(DL)); dl->val=7; dl->n=p;
В останньому елементі збереження (кінець списку) покажчик на сусідній елемент має значення NULL. Одержуваний список зображений на мал.2.
Рис.2. Зв'язне збереження лінійного списку.
Операції зі списками при послідовному збереженні
При виборі методу збереження лінійного списку варто враховувати, які операції будуть виконуватися і з якою частотою, час їхнього виконання й обсяг пам'яті, необхідний для збереження списку.
Нехай мається лінійний список з цілими значеннями і для його збереження використовується масив d (з числом елементів 100), а кількість елементів у списку вказується перемінної l. Реалізація зазначених раніше операцій над списком представляється наступними фрагментами програм які використовують оголошення:
float d[100]; int i,j,l; 1) печатка значення першого елемента (вузла) if (іl) printf("\n немає елемента"); else printf("d[%d]=%f ",і,d[і]); 2) видалення елемента, що випливає за i-тым вузлом if (і>=l) printf("\n немає наступного "); l--; for (j=і+1;j=l) printf("\n немає сусіда"); else printf("\n %d %d",d[і-1],d[і+1]); 4) додавання нового елемента new за i-тым вузлом if (і==l || і>l) printf("\n не можна додати"); else { for (j=l; j>i+1; j--) d[j+1]=d[j]; d[i+1]=new; l++; } 5) часткове упорядкування списку з елементами ДО1,ДО2,...,Кl у список K1',K2',...,Ks,K1,Kt",...,Kt", s+t+1=l так, щоб K1'= K1. { int t=1; float aux; for (i=2; ival);
2) печатка обох сусідів вузла(елемента), обумовленого покажчиком p (див. мал.4)
Рис.4. Схема вибору сусідніх елементів.
if((r=p->n)==NULL) printf("\n немає сусіда праворуч"); else printf("\n сусід праворуч %f", r->val); if(dl==p) printf("\n немає сусіда ліворуч" ); else { r=dl; while( r->n!=p ) r=r->n; printf("\n лівий сусід %f", r->val); }
3) видалення елемента, що випливає за вузлом, на який указує р (див. мал.5)
Рис.5. Схема видалення елемента зі списку.
if ((r=p->n)==NULL) printf("\n немає наступного"); p->n=r->n; free(r->n);
4) вставка нового вузла зі значенням new за елементом, визначеним покажчиком р (див. мал.6)

Рис.6. Схема вставки елемента в список.
r=malloc(1,sizeof(ND)); r->n=p->n; r->val=new; p->n=r;
5) часткове упорядкування списку в послідовність значень , s+t+1=l, так що K1'=K1; після упорядкування покажчик v указує на елемент K1' (див. мал.7)
Рис.7. Схема часткового упорядкування списку.
ND *v; float k1; k1=dl->val; r=dl; while( r->n!=NULL ) { v=r->n; if (v->valn=v->n; v->n=dl; dl=v; } else r=v; }
Кількість дій, необхідних для виконання зазначених операцій над списком у зв'язаному збереженні, оцінюється співвідношеннями: для операцій 1 і 2 - Q=l; для операцій 3 і 4 - Q=1; для операції 5 - Q=l.
Організація двохзв‘язних списків
Зв'язане збереження лінійного списку називається списком із двома зв'язками або двозв‘язним списком, якщо кожен елемент збереження має два компоненти покажчика (посилання на попередній і наступний елементи лінійного списку).
У програмі двозв‘язний список можна реалізувати за допомогою описів:
typedef struct ndd { float val; /* значення елемента */ struct ndd * n; /* покажчик на наступний елемент */ struct ndd * m; /* покажчик на попередній елемент */ } NDD; NDD * dl, * p, * r;
Графічна інтерпретація методу зв'язаного збереження списку F= як списку з двома зв'язками приведена на мал.8.
Рис.8. Схема збереження двузв‘язного списку.
Вставка нового вузла зі значенням new за елементом, обумовленим покажчиком p, здійснюється за допомогою операторів:
r=malloc(NDD); r->val=new; r->n=p->n; (p->n)->m=r; p->=r;
Видалення елемента, що випливає за вузлом, на який указує p
p->n=r; p->n=(p->n)->n; ( (p->n)->n )->m=p; free(r);
Зв'язане збереження лінійного списку називається циклічним списком, якщо його останній указує на перший елемент, а покажчик dl - на останній елемент списку.
Схема циклічного збереження списку F= приведена на мал.9.
Рис.9. Схема циклічного збереження списку.
При рішенні конкретних задач можуть виникати різні види зв'язаного збереження.
Нехай на вході задана послідовність цілих чисел B1,B2,...,Bn з інтервалу від 1 до 9999, і нехай Fi (1<I по зростанню. Скласти процедуру для формування Fn у зв'язаному збереженні і повернення покажчика на його початок.
При рішенні задачі в кожен момент часу маємо упорядкований список Fi і при введенні елемента Bi+1 уставляємо його в потрібне місце списку Fi, одержуючи упорядкований список Fi+1. Тут можливі три варіанти: у списку немає елементів; число вставляється в початок списку; число вставляється в кінець списку. Щоб уніфікувати всі можливі варіанти, початковий список організуємо як зв'язаний список із двох елементів .
Розглянемо програму рішення поставленої задачі, у якій покажчики dl, r, p, v мають наступне значення: dl указує початок списку; p, v - два сусідніх вузли; r фіксує вузол, що містить чергове введене значення in.
#include #include typedef struct str1 { float val; struct str1 *n; } ND; main() { ND *arrange(void); ND *p; p=arrange(); while(p!=NULL) { printf("\n %f ",p->val); p=p->n; } } ND *arrange() /* формування упорядкованого списку */ { ND *dl, *r, *p, *v; float in=1; char *is; dl=malloc(sizeof(ND)); dl->val=0; /* перший елемент */ dl->n=r=malloc(sizeof(ND)); r->val=10000; r->n=NULL; /* останній елемент */ while(1) { scanf(" %s",is); if(* is=='q') break; in=atof(is); r=malloc(sizeof(ND)); r->val=in; p=dl; v=p->n; while(v->valn; } r->n=v; p->n=r; } return(dl); }
Стеки і черги
У залежності від методу доступу до елементів лінійного списку розрізняють різновиду лінійних списків називані стеком, чергою і двосторонньою чергою.
Стек - це кінцева послідовність деяких однотипних елементів - скалярних перемінних, масивів, структур або об'єднань, серед яких можуть бути й однакові. Стік позначається у виді: S= і представляє динамічну структуру даних; її кількість елементів заздалегідь не вказується й у процесі роботи, як правило змінюється. Якщо в стеці елементів ні, то він називається порожнім і позначається S=<>.
Припустимими операціями над стеком є:
- перевірка стека на порожнечу S=<>,
- додавання нового елемента Sn+1 у кінець стека - перетворення у ;
- вилучення останнього елемента зі стека - перетворення у ;
- доступ до його останнього елемента Sn, якщо стік не порожній.
Таким чином, операції додавання і видалення елемента, а також доступу до елемента виконуються тільки наприкінці списку. Стік можна представити як стопку книг на столі, де додавання або узяття нової книги можливо тільки зверху.
Черга - це лінійний список, де елементи віддаляються з початку списку, а додаються наприкінці списку (як звичайна черга в магазині).
Двостороння черга - це лінійний список, у якого операції додавання і видалення елементів і доступу до елементів можливі як спочатку так і наприкінці списку. Таку чергу можна представити як послідовність книг на полку, так що доступ до них можливий з обох кінців.
Реалізація стеков і черг у програмі може бути виконана у виді послідовного або зв'язаного збереження. Розглянемо приклади організації стека цими способами.
Однієї з форм представлення виражень є польський інверсний запис, що задає вираження так, що операції в ньому записуються в порядку виконання, а операнди знаходяться безпосередньо перед операцією.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию