Військова галузь як особлива галузь суспільної праці

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Т. ШЕВЧЕНКА

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: “Економіка Збройних Сил України”

на тему: “Військова галузь як особлива галузь суспільної праці”

КИЇВ–2010

План

Вступ

1. Військова праця, як особлива галузь суспільної праці

2. Колектив, як соціальне утворення військової праці

3. Стимулювання військової праці

4. Військова праця в умовах науково-технічної революції

Висновок

Список літератури

Вступ

Людина задовольняє свої життєві потреби через активну взаємодію з навколишнім середовищем. Основними видами людської діяльності є праця в її різних виявах і спілкування. Від них походять усі інші види діяльності: навчання, військова служба, спорт. Споконвічною потребою людини, суспільства була потреба жити в мирі, спокої. Вона вимагала пошуку шляхів і засобів, у тому числі й воєнних, що гарантували б безпеку.

Праця – основна умова людського існування. Завдяки праці людина зуміла оволодіти силами природи і поставити її на службу своїм інтересам, навчилась виробляти знаряддя праці, змогла розвинути свої здібності і знання, що в сукупності визначило прогрес суспільного розвитку.

Праця – цілеспрямована діяльність людини, яка організовується нею в залежності від того, якими знаряддями праці вона володіє.

В процесі розвитку суспільства, появи нових знарядь праці і появи нових видів діяльності відбувається розподіл праці. Процес розподілу праці являється спільним законом розвитку суспільства, обов’язковим для всіх суспільно-економічних формацій.

Поява військової праці належить до того періоду, коли почала створюватись озброєна сила, як особлива організація в суспільстві. Військова праця – це праця зі специфічною організацією і специфічними знаряддями праці.

Види праці в сферах матеріального і нематеріального виробництва складають взаємопов’язаний процес між собою. Працівники виробничої сфери (матеріального виробництва) забезпечують матеріальні умови утримання працівників нематеріального виробництва, а останні, в свою чергу, сприяють більш повному задоволенню потреб всього населення держави, всебічному розвитку і підвищенню виробництва суспільної праці.

Військова праця відрізняється від всіх інших видів праці своєю складністю й інтенсивністю. Військовослужбовці у мирний час повинні бути готові до умов сучасної війни, що потребує найвищої напруги сил, волі і високого ступеня підготовки. А для підготовки до таких умов, необхідні щоденні затрати праці на оволодіння військовим фахом, часто спорядженої із підвищеною небезпекою для життя.

Військова служба у Збройних Силах - це дуже важливий вид діяльності, покликаний гарантувати національну безпеку України. За своєю суттю вона є діяльністю військовослужбовців з певними обмеженнями: відсутність звичних умов життя, наявність певного дискомфорту, особлива регламентованість поведінки, звуження кола людей, з якими спілкується юнак, тощо.

1. Військова праця, як особлива галузь суспільної праці

В сучасному суспільстві працю можна поділити на працю в сферах матеріального і нематеріального виробництва (рис. 1).

Рис. 1

Військова праця являється різновидом суспільної праці по наданню специфічної послуги суспільству в збройному захисті і територіальній цілісності держави. Вона пов’язана з забезпеченням оборони країни, частково внесена в виробничу сферу (військове виробництво, військове будування) і деякі інші видів військової праці в Збройних Силах. На оборонних підприємствах військова праця являється виробничою і утворює кінцевий військовий продукт, призначення якого є матеріальною основою обороноздатності країни. До цього виду праці у військовій сфері належить і праця в тилових підрозділах (ремонт побутової техніки, майна і т.д.).

Праця військовослужбовців задіяних в бойових частинах, є переважно невиробничою, належить до сфери нематеріального виробництва.

Виділення військової праці як важливої галузі невиробничої сфери дозволяє підвищувати ефективність спільної суспільної праці держави. Це зумовлено тим, що військова праця здійснює свої функції захисту держави на базі спеціалізації.

Діалектний взаємозв’язок між працею в цивільній сфері і військовою працею полягає в тому, що Збройні Сили споживаючи частину суспільного продукту і здійснюючи свої функції забезпечують найважливішу суспільну потребу – охороняють мирну працю людей, захищають країну від зовнішньої агресії.

Специфічна особливість військової праці полягає в тому, що вона жорстко регламентована, підкорена нормам і правилам, сформульованим у військовій присязі і військових статутах, посібниках і інструкціях, основана на точному дотриманні їх вимог усіма військовослужбовцями, зв’язана з ризиком для життя.

Особливість сучасної військової праці полягає в тому, що її колективний характер породжений все більшим введенням в армії і на флоті нових видів зброї і військової техніки, які постійно потребують обслуговування військовослужбовцями. Успішне застосування таких видів зброї і військової техніки може бути забезпечено лише вмілими і узгодженими діями багатьох людей, їх високою організованістю, дисциплінованістю, бездоганним виконанням кожним своїх обов’язків.

Аналіз рис і особливостей військової праці дозволяє визначити її сутність. В економічній суті вона означає таку форму суспільного

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать