Механізм фіскальної політики держави

Міністерство освіти і науки України

ХНАМГ

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

з дисципліни «Макроекономіка»

Тема № 18. Механізм фіскальної політики держави.

Виконавець: студентка заочного факультету

2-го курсу

група МГКТС-3

Мотузщенко Наталля Євгенівна

(залікова книжка № 272218)

Викладач: Наумов Максим Сергійович

Харків

2007-2008 навчальний рік

ПЛАН:

Вступ

1. Поняття фіскальна політика.

1.1. Дискреційна фіксальна політика.

1.2. Автоматична фіскальна політика.

1.3. Види фіскальної політики.

2. Інструменти фіскальної політики.

2.1. Сутність податків.

2.2. Єфект мультиплікатору.

3. Вплив фіскальної політики на державний бюджет.

3.1. Державний бюджет.

3.2. Класична та кейнсіанська концепції фіскальної політики.

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Бюджет відіграє важлву роль у житті кожної держави. Він є статтею доходів та витрат держави, яка подає вплив на благоустрій кожного.

Як відомо, бюджет на всіх його рівнях відіграє велику роль у розвитку держави, просуванні науково-технічного прогресу (бюджетні фінансування дослідів та розробок), розвитку економіки (особливо не прибуткових, але соціально-значних галузей економіки).

Повнота бюджету, як правило, прямо пропорційна благоустрою громадянина. Дійсно, бюджетний дефіцит, державний обов’язок спонукає державу посилити податковий тягар, збільшити оподатківання, зменшити фінансування усіх секторів економіки, скоротити статтю витрат на медицину, освіту та ін. З іншого боку достаток бюджетних коштів дозволяє збільшити фінансування як державного, так і приватного сектору економіки, збільшити трансфертні відрахування, а також відрахування у небюджетні соціальні фонди.

Також достаток бюджетних коштів дозволяє державі приймати активну участь в житті країни. Наявність бюджетних коштів дозволяє державі здійснювати державне регулювання економіки не тільки у наказувальній формі. Достатня кількість бюджетних коштів дозволяє державі задіяти економічні важелі державного регулювання.

Таким чином, бюджет, його формування та статті витрат є важливим розділом економічної науки, який вимагає великої уваги зі сторони не тільки економістів та політиків, але й громадянина.

Траекторія руху економіки залежить від спрямування та волі своїх головних суб’єктів: держави, підприємств, громодянин. Кожний з цих суб’єктів має змогу впливати на економічну долю, хоч і у різних масштабах.

Уряд проводить визначену лінію дій для реалізації вибраної соціально-економічної стратегії, яка виходить із цільових установок і враховує складену ситуацію та намічені тенденції. В цьому розумінні прийнято говорити, що держава здійснює, проводить обрану ним економічну політику.

У багатьому економічна політика держави ситуаційно обумовлена у тому сенсі, що вона безпосередьнім чином диктується унаслідкованим минулим, складеними у країні економічними обставинами, раніше прийнятими рішеннями та обов’язками. У значній мірі політика визначена внутрішньою та світовою кон’юктурою – станом господарства та ринку, рівнем економячної активності, тенденціями росту та спаду, попитом та пропозицією на товари та послуги.

Економічна політика реалізується державою через закони, президентські накази, уядовчі постанови та інші нормативні акти, державні програми, рішення державних органів.

Конкретними інструментами проведення державної економічної політики виступають перед усім такі фіскальні важелі впливу, інстументи фіскальної політики, як податки, державні витрати, трансферти. За допомогою фіскальних інструментів держава має змогу змінювати величину та спрямованість грошових потоків у відповідності з цілями та наміченими для їх здійснення мірами.

В залежності від району державного впливу на економічні процеси та способи здійснення державної економічної політики розрізнюють різні її види. У цій курсовій роботі ми розглянемо фіскальну політику держави.

1. ПОНЯТТЯ ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

1.1. Дискреційна фіскальна політика

Одним з основних інструментів макроекономічного регулювання є фіскальна політика. Під фіскальною політикою розуміють совокупність мір, які приймаються урядовчими органами по зміні державних витрат та оподаткування. Її основними задачами є: забезпечення стійких темпів економічного росту, досягнення високого рівня зайнятості, зниження інфляції.

Фіскальна політика в залежності від механізмів її регулювання на зміну економічній ситуації ділиться на дискреційну та автоматичну фіскальну політику (політику вбудованих стабілізаторів).

Під дискреційною політикою розіміють освідомлене маніпулювання урядом державними витратами та податками. Її ще називають активною фіскальною політикою. Вона може здійснюватися за допомогою як прямих, так і непрямих інструментів. До перших відносять зміну державних закупок товарів та послуг, трансфертних платежів. До других – зміни в оподаткуванні (ставок податків, податкових пільг, бази оподаткування), політику швидкої амортизації.

Розглянемо механізм дискреційної фіскальної політики, використовуючи кейнсіанську модель «доходи – витрати» і думаючи, що: 1) державні витрати не впливають ні на споживання, ні на інвестиції; 2) чистий е

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать