Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра статистики та економічного аналізу

Курсова роботаз статистики на тему:

«Кореляційний аналіз урожайності зернових культур»

Київ – 2009

План курсової роботи

Вступ

Розділ 1. Аналіз простої лінійної кореляції

1.1 Теоретичні основи аналізу простої лінійної кореляції

1.2 Аналіз регресії

1.2 Оцінка тісноти зв’язку

Розділ 2. Аналіз простої нелінійної кореляції

2.1 Теоретичні основи аналізу нелінійної кореляції

2.2 Аналіз регресії та оцінка тісноти зв’язку

Розділ 3. Аналіз урожайності зерновиз культур методом множинної кореляції

3.1 Теоретичні основи множинної кореляції

3.2 Аналіз регресії

3.3 Оцінка тісноти зв’язку

Розділ 4. Непараметрична кореляція

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. Але зараз ми бачимо як різко скорочуються посівні площі. Для порівняння, в 1985 р. під посівами сільськогосподарських культур було зайнято 32656 тис. га, а в 1995 р. – лише 30963 тис. га. Також скорочуються площі з яких було зібрано урожай зернових в 1985 р. 16064 тис. га, а в 1995 р. – 13963 тис. га.

Розвиток та підвищення економічної ефективності зернового господарства є необхідна умова не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства.

Концепція розвитку зернового господарства України передбачає суттєве збільшення виробництва зерна на основі неухильного підвищення урожайності зернових культур, структурної перебудови зернового господарства з метою забезпечення внутрішніх потреб у зернових та перетворення України з імпортера в експортера зерна.

Інтенсифікація сільського виробництва, яка здійснювалась головним чином шляхом хімізації, меліорації та механізації, несла значне зменшення ручної праці. Поряд з цим інтенсифікація виробництва, а з нею і великі витрати ресурсів, зумовили цілий ряд негативних явищ у землеробстві, які насамперед привели до погіршення структури земельних ресурсів, посилення ерозійних процесів, зниження родючості ґрунту в усіх його проявах, забруднення агрохімікатами, пестицидами, тощо. Тому сьогодні як ніколи нам потрібно бережно відноситись до землі. Вводити нові технології тільки тоді, коли ми впевнені, що не зробимо гірше. Інтенсивне і надмірне зрошення приводить до розчинення у підґрунті солей лужних металів, які внаслідок зрошення поступають у грунт і засолюють його.

Урожайність зернових культур в 1995 році знизилась на 10,8 ц/га в порівнянні з 1985 роком (35,1 ц/га), і становила 24,3 ц/га.

Основним шляхом збільшення валових зборів продукції рослинництва є підвищення врожайності сільськогосподарських культур, яке можливо досягти тільки при впровадженні інтенсивних технологій.

У зв’язку з тим, що на результат сільського господарства впливає багато факторів, керівник або спеціаліст сільськогосподарського підприємства повинен вчасно виявляти та правильно аналізувати статистичну інформацію про залежність результату від факторів і є ціллю цієї роботи.

Отже метою курсового проекту показати взаємозв’язок і залежність урожайності зернових культур, від кількості внесених органічних добрив і якості ґрунтів. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.

Розділ 1. Аналіз простої лінійної кореляції

1.1 Теоретичні основи аналізу простої лінійної кореляції

Важливим завданням статистики є розробка методів вивчення економічних, біологічних, технічних закономірностей, яким підпорядковане виробництво, їх кількісної та якісної сторін. Із цією метою широко використовують кількісні методи статистико-економічного аналізу, зокрема кореляційний. За допомогою кореляційного методу взаємозв’язок між явищами фіксують аналітично у вигляді математичних виразів, які відображають взаємозв’язки факторних і результативних ознак.

Кореляційний метод широко використовують в економічному аналізі різних галузей народного господарства; успішно він застосовується і в сільському господарстві.

Кореляційний метод дозволяє одержати кількісні характеристики ступеня зв’язку між двома або кількома ознаками, а тому дає більш розширене уявлення про зв’язок між ними. Водночас, слід відзначити, що кореляційний метод не встановлює причинних зв’язків між досліджуваними явищами, а констатує їх наявність чи відсутність.

Щоб зрозуміти суть явищ, необхідно розкрити їх взаємозв’язки, кількісно виміряти вплив тих чи інших об’єктивних та суб’єктивних факторів. До того ж будь-яке суспільне явище не можна усвідомити і зрозуміти без обґрунтування його зв’язків з іншими явищами або окремими їх ознаками. Ці зв’язки досить різноманітні. Причому одні ознаки виступають у ролі факторів, які діють на інші, зумовлюючи їх зміни, інші – в ролі результатів дії цих факторів. Перші з них називають факторними ознаками, другі – результативними.

Досить значна різноманітність зв’язків суспільних явищ потребує групування у певні типи та форми за їх істотними рисами і властивостями, тобто класифікації. У статисти

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать