Вартість та оплата праці

Вартість та оплата праці

ПЛАН

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕНЯ ВАРТОСТІ ПРАЦІ

1.1 Робоча сила як товар. Властивості товару робоча сила

1.2 Вартість товару робоча сила та фактори, які на неї впливають

2. ОПЛАТА ПРАЦІ ЯК ЕЛЕМЕНТ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

2.1 Поняття та сутність оплати праці

2.2 Види оплати праці та їх характеристика

3. ЗНАЧЕННЯ ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

З часу появи людини та формування людської спільноти праця є не лише основою її життєдіяльності, а й головною сферою її розвитку. Важливість праці у господарському житті безсумнівна. Погляди на це поняття змінювалися разом з еволюцією економічного світогляду.

Досліджуючи роль праці, відомі мислителі, вчені, філософи дійшли висновку, що праця – це сутність людини, головна і необхідна умова існування людського суспільства. Вона є основою для формування таких людських якостей, як комунікабельність, свідомість, мова, становлення духовних цінностей.

Питання економіки праці, зокрема проблеми заробітної плати, почали досліджувати представники класичної політекономії. Англійський економіст Адам Сміт у своїй праці «Багатство праці» (1776 р.) обґрунтував зв’язок між економічним розвитком та процесом поділу праці, показав необхідність існування товарних ринків як умови підвищення продуктивності праці, проаналізував роль заробітної плати. Німецький економіст Карл Маркс у «Капіталі» (1867 р.) дійшов висновку про те, що у капіталістичній економіці робітники отримують лише половину заробітної плати, а іншу присвоює собі капіталіст.

Об’єктом наукового дослідження праця стала відносно пізно — лише у ХХ ст. Однак сьогодні немає жодної наукової дисципліни, яка б так чи інакше не досліджувала працю. Різноманітні проблеми трудової діяльності людей стали об’єктом дослідження багатьох економічних, соціальних, правових та психологічних дисциплін.

Праця — складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства та окремої людини особливо важливу роль, оскільки є невід’ємним від людського життя. Змінюючи у процесі праці навколишнє середовище і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не лише забезпечують своє існування, а й створюють умови для розвитку і прогресу суспільства. Працю слід розглядати як свідому цілеспрямовану діяльність; докладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату в задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб. Вона є основою функціонування та розвитку людського суспільства, незалежно від будь-яких суспільних форм, умов існування людей.

Отже праця — це фундаментальна форма діяльності людини, спрямована на створення матеріальних та культурних цінностей та надання різноманітних послуг. Нині економічна наука розглядає п’ять елементів процесу праці: предмет праці — речі, що дала природа, або вироблені попередньою працею; засоби праці — речі, за допомогою яких людина у процесі трудової діяльності впливає на предмети праці; технологія діяльності — сукупність методів впливу на предмет праці; організація праці — система зв’язків працівників із засобами виробництва та між собою; сама праця — процес впливу працівника на предмети праці.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕНЯ ВАРТОСТІ ПРАЦІ

1.1 Робоча сила як товар. Властивості товару робоча сила

Робоча сила виникла ще тоді, коли людина почала виробляти матеріальні блага для задоволення своїх потреб. Праця – це процес споживання людиною її робочої сили, котра починається з часу виготовлення знарядь праці, свідомої доцільної діяльності людини. Але на тому етапі робоча сила ще не була товаром. Її перетворення на товар відбулося лише з утворенням ринкових умов, ще в надрах феодалізму, в період його розпаду. Цей процес був прискорений так званим первісним нагромадженням капіталу. Поява на ринку товару робоча сила означала настання нової історичної епохи в розвитку суспільства – епохи капіталізму.

Капіталістам стала потрібною робоча сила, щоб вести своє господарство.

Робоча сила може з’явитися на ринку в ролі товару лише тоді, коли вона виноситься на ринок або продається її власником (тобто тією особою, робочою силою якої вона є). Таким чином власник продає робочу силу як товар. Власник робочої сили і власник грошей (капіталіст) зустрічаються на ринку і вступають між собою у відносини як рівні товаровласники, які відрізняються лише тим, що один – покупець, інший – продавець.

Особливістю є те, що власник робочої сили продає її постійно, але лише на певний час, тому що якби він продавав її цілком раз і назавжди, то він продав би з цим самого себе, тобто перетворився б з товаровласника на товар ( тобто перетворився б на товар) [11].

Як особистість він постійно повинен зберігати ставлення до своєї робочої сили, як до своєї власності, свого власного товару (саме тому він надає право покупцю користуватися своєю робочою силою лише тимчасово). Суттєвою умовою існування ринку робочої сили і покупців на неї є те, що власник робочої сили позбавлений можливості продавати товари, в яких уречевлена його праця.

Для того, щоб хтось мав можливість продавати відмінні від його робочої сили товари, він повинен володіти засобами виробництва. Окрім цього робітнику потрібні засоби існування, буз яких він не може обійтись (не може існувати), а отже і не буде його робочої сили.

Та

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать