BigEdu.ru
» » » Інвентаризація матеріальних цінностей на підприємстві ВАТ «Стальмонтаж»
Вернуться назад

Інвентаризація матеріальних цінностей на підприємстві ВАТ «Стальмонтаж»

ЗМIСТ
Вступ. 3
1 Економічна характеристика інвентаризації матеріальних цінностей. 5
1.1. Сутність, цілі, порядок і строки проведення інвентаризації5
1.2 Види інвентаризації9
1.3. Характеристика підприємства ВАТ «Стальмонтаж». 13
2 Інвентаризація матеріальних цінностей на підприємстві ВАТ «Стальмонтаж». 17
2.1 Інвентаризація основних засобів. 17
2.2 Інвентаризація запасів. 28
2.3 Інвентаризація дебіторської заборгованості36
3 Автоматизація бухгалтерського обліку. 4 5
3.1 Теоретичні основи автоматизації4 5
3.2 Дослідження комп'ютерних технологій на прикладі обліку основних засобів. 5 2
Висновки. 5 8
Перелік літератури. 6 1
Додатки. 6 4

ВСТУП
Для методу бухгалтерського обліку характерним є використання цілого ряду приймань і способів, кожний з яких дає можливість одержати інформацію про окремі сторони досліджуваного предмета, а в сукупності забезпечують його суцільне й безперервне відбиття. Метод бухгалтерського обліку містить у собі окремі елементи, з яких головними є: документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність, оцінка й калькуляція. Усі перераховані елементи являють собою єдину систему. Бухгалтерський облік може виконати призначені йому функції в системі керування проведенням тільки в тому випадку, якщо буде застосовувати всі ці елементи, по-перше, у сукупності, а по-друге, у послідовності.
У даній роботі розглядається один з найважливіших методів бухгалтерського обліку – інвентаризація. Поняття інвентаризація походить від латинського слова «inventarium», що означає «знаходити».
Роль інвентаризації мінялася в часі. В епоху Прадавнього Рима інвентаризація застосовувалася при оцінці наслідуваного майна ( за ціною можливого продажу) для закріплення його за новим власником (спадкоємцем) і визначення розміру податків (на спадщину, а згодом — на майно). Майже (а може бути, і більш ніж) п'ятсотлітня практика статичного бухгалтерського обліку виділяла на перший план фізичну інвентаризацію майна й боргових зобов'язань як основний етап виявлення майнового положення власників, тобто побудови балансу фіктивної або реальної ліквідації.
Сьогодні інвентаризація на підприємствах проводиться з метою зіставлення даних фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку. Об'єктами проведення інвентаризації визначені все майно економічного суб'єкта незалежно від його місцезнаходження (основні кошти, нематеріальні активи, фінансові вкладення, виробничі запаси, кошти) і всі види фінансових зобов'язань (дебіторська й кредиторська заборгованість, кредити банків, позики й резерви).Тому я рахую тему даної роботи актуальною.
Метою даної курсової роботи є вивчення методики інвентаризації матеріальних цінностей підприємства як засіб контролю над його збереженням, ефективністю використання.
Для досягнення основної мети в роботі треба вирішити наступні завдання:
- розглянути значення інвентаризаційної роботи в умовах ринку й ринкових відносин;
- охарактеризувати види, строки й загальний порядок проведення інвентаризацій;
- розглянути порядок проведення інвентаризації матеріалів і тари й облік її результатів;
- розглянути інвентаризацію основних коштів і нематеріальних активів і її облік;
- розглянути інвентаризацію валютних коштів підприємств, облік її результатів;
- розглянути інвентаризацію дебіторської заборгованості, видатків майбутніх періодів і резервів майбутніх платежів.
При написанні даної роботи були використані матеріали українських і закордонних авторів, періодичні видання, законодавчі й нормативні документи, а також документація підприємства ВАТ «Стальмонтаж».
Предмет дослідження – інвентаризація матеріальних цінностей. Об'єкт дослідження – підприємство ВАТ «Стальмонтаж».

1 ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
1.1 Сутність, цілі, порядок і строки проведення інвентаризації
Одним з основних вимог, що пред'являються до бухгалтерського обліку, є вірогідність його показників. Однак у процесі зберігання й відпустки товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю й даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розбіжності, що не піддаються обліку (внаслідок природних втрат при зберіганні, пересортици, несправності весоизмерительных приладів, зловживань матеріально відповідальних осіб і ін.). Усунення цих розбіжностей забезпечується за допомогою інвентаризації.
Під інвентаризацією розуміють спосіб виявлення (з наступним обліком) господарських коштів і їх джерел, не оформлених поточної документацією, для забезпечення вірогідності показників обліку й контролю над збереженням цінностей.
Тобто інвентаризація – це перевірка майна й зобов'язань організації шляхом підрахунку, обмірювання й зважування. Інвентаризація є засобом уточнення показників обліку і наступного контролю над збереженням майна організації. Інвентаризація дозволяє перевірити, чи всі господарські операції оформлені, підтверджені документально й відбиті в системному бухгалтерському обліку, а також внести необхідні уточнення й виправлення. Можна сказати, що інвентаризація являє собою контрольну функцію обліку, яка дозволяє виявити випадки необґрунтованого зменшення капіталу господарюючого суб'єкта, вкладеного в різні види майна.
Інвентаризація є основним засобом внутрішнього контролю над майном підприємства.
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях усіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків.4
Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником з обов'язковою участю головного бухгалтера в присутності матеріально відповідальних осіб. Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписку в тому, що всі прибуткові й видаткові документи ними здані в бухгалтерію й що ніяких неоприбуткованих або не списаних у видаток цінностей у них не є. Після цього ніякі документи комісією в увагу не ухвалюються.
Кількість інвентаризацій у звітному році, дата їх проведення, перелік майна й фінансових зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, установлюються керівником організації, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язково.
Обов'язкові інвентаризації проводяться:
- при передачі майна організації в оренду, викупі, продажі, а також у
випадках, передбачених законодавством при перетворенні державного абомуніципального унітарного підприємства;
- перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація основних коштів може проводитися раз в 3 року, а бібліотечних фондів — раз в 5 років. У районах, розташованих на Крайній Півночі й прирівняних до них місцевостях, інвентаризація товарів, сировини й матеріалів може проводитися в період їх найменших залишків;
- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
- при встановленні фактів розкрадань або зловживань, а також псування цінностей;
- у випадку стихійних лих, пожежі, аварій або інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами;
- при ліквідації (реорганізації) організації перед складанням ліквідаційного балансу й в інших випадках, що передбачаються законодавством України;
- при колективній (бригадної) матеріальної відповідальності інвентаризації проводяться при зміні керівника колективу (бригадира), при вибутті з колективу (бригади) більш 50% його членів, а також на вимогу одного або декількох членів колективу (бригади).
Основними цілями інвентаризації є:
- перевірка правильності даних поточного обліку й виявлення допущених помилок;
- відбиття неврахованих господарських і фінансових операцій;
- контроль збереження майна;
- контроль над повнотою й своєчасністю розрахунків по господарських договорах і зобов'язанням, по сплаті податків і зборів;
- перевірка умов і порядку зберігання товарів;
- виявлення залежаних, неходові товарів, що застаріли;
- перевірка дотримання принципу матеріальної відповідальності;
- перевірка стану обліку й організація руху товарних запасів;
- перевірка відбиття всіх господарських операцій у документах і в бухгалтерському обліку і т.д.
Необхідність інвентаризації обумовлена поряд причин, основними з яких є:
- виявлення можливих помилок в обліку, які можуть привести до серйозних матеріальних втрат — штрафам за приховання прибутка;
- зміна фізичних властивостей товарно-матеріальних цінностей. Деякі матеріальні цінності (наприклад, продукти харчування) у результаті природних втрат міняють свої фізичні властивості (маса, обсяг і т.д.) або просто робляться непридатним. За допомогою інвентаризації виявляється дійсний стан справ, що відображається документально;
- стихійні лиха, пожежа, аварія і т.д.;
- крадіжки, зловживання;
- недовіра до матеріально відповідальної особи;
- проведення ревізій, аудиторських перевірок;
- у випадку зміни бригадира при бригадній матеріальній відповідальності;
- на вимогу судово-слідчих органів.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться по місцях їх зберігання. Дані кожного виду цінностей заносяться в інвентаризаційні описи, які складаються у двох екземплярах. Після закінчення інвентаризації описи підписуються членами комісії. Один екземпляр опису передається в бухгалтерію, де фактично залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють у даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких установлені розбіжності (надлишки, недостачі), записуються в зіставний опис, а матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення про причини їх виникнення.
При інвентаризації коштів у касі підприємства в увагу береться тільки їх фактична наявність. Ніякі документи або розписки в залишок готівки в касі не включаються. Виявлені кошти, не виправдані прибутковими касовими ордерами, уважаються надлишком і підлягають зарахуванню в дохід підприємства. Недостача коштів, виявлена при інвентаризації, підлягає відшкодуванню касиром.
Інвентаризація розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за даними документів. Підприємства обмінюються контокоррентными виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. При цьому виписки посилають підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. У бухгалтерському балансі суми заборгованості повинні відображатися тільки в погоджених сумах.
В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не врегульовані, розрахунки з дебіторами й кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, які значаться в записах поточного обліку й уважаються нею правильними.
Свої висновки й пропозиції відносно врегулювання інвентаризаційних разниц комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівникові. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування надлишків і списанні недостачі й затвердити протокол в 5-денний строк. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться в повну відповідність із фактичною наявністю господарських коштів.
Таким чином, щоб забезпечити контроль над збереженням господарських коштів і для повної відповідності даних обліку фактичним залишкам, для забезпечення реальності показників бухгалтерського обліку використовується елемент методу бухгалтерського обліку — інвентаризація, тобто встановлення фактичної наявності коштів і їх джерел, зроблених витрат і т.д. шляхом перерахування залишків у натурі або перевірки облікових записів.
1.2 Види інвентаризації
Найдетальніша класифікація інвентаризацій була дана в 1934 р. видатним італійським бухгалтером Пьетро д'альвизе[1] . Він виділив вісім класифікаційних підстав: за обсягом (повні, часткові); по приналежності (майно в організації й поза неї); по меті (вступні, наступні, при передачі цінностей, ліквідаційні); по послідовності ( від об'єкта до регістру, від регістру до об'єкта); по суб'єкті (ординарні — ініціатива власника; екстраординарні — ініціатива зовнішніх органів: судових, фінансових і т.п.); по використанню даних (інформативні й доказові); по ступеню агрегування (диференційовані, інтегровані); за формою опису (усні, письмові, на механічних носіях); по способу проведення.
За обсягом, розділити інвентаризації дуже важко, тому що зовсім не ясно, що таке повна інвентаризація. Об'єктивний критерій отут один — тотальна перевірка наявності всього майна, наявного в країні, як в організаціях, в установах, так і у всіх громадян. Зовсім очевидно, що така інвентаризація неможлива. Тому будь-яка інвентаризація, по суті, носить частковий і одночасно повний характер. Звідси випливають два висновки першорядної важливості:
- ступінь повноти інвентаризації задається суб'єктом її, що призначають;
- часткової інвентаризація може бути визнана тільки стосовно раніше заданої повної інвентаризації.
У цей час має місце монетарна вибірка, при якій проводиться строге розмежування між фундаментальними статистичними поняттями: одиниця спостереження й одиниця сукупності. У цьому випадку, стосовно до товарної маси, одиницею спостереження виступає найменування товарів, а одиницями сукупності будуть або вартісні, або натуральні величини.
По приналежності передбачається насамперед установити місце знаходження майна: воно може бути здане в оренду, значачись на балансі орендодавця; відвантажене покупцеві, але не відомо, чи одержав він це майно і т.д.
Однак набагато важливіше встановити при інвентаризації, про яке майно мова йде: про те, яке перебуває у володінні організації, або про те, яке перебуває в його власності. Звичайно інвентаризація переслідує перше завдання — вона досягається простіше, але друге завдання важливіше.
По меті, яку ставлять адміністратори, що призначають інвентаризацію виділяють:
- вступні (починальні) інвентаризації необхідні на початку будь - якої господарської діяльності.
- поточні — ті звичайні інвентаризації, включаючи перманентні, які проводяться заради того, щоб і власники, і адміністратори могли переконатися в репрезентативності (точності) облікових даних.
Поточні інвентаризації проводяться при наступних обставинах:
- згідно із плановим графіком;
- по сигналах, коли адміністрації повідомляють про неблагополуччя в справі зберігання й реалізації товарно-матеріальних цінностей;
- при стихійних лихах (пожежі, повені) — ціль інвентаризації зафіксувати факт загибелі цінностей. Сюди ж відносять втрати від крадіжок;
- при переоцінці цінностей;
- при передачі цінностей — обов'язкові інвентаризації, проведені при зміні матеріально відповідальних осіб, що й дають, як правило, дуже високий результат у змісті точності даних;
- ліквідаційні — пов'язані із закриттям організації й мають величезне значення у зв'язку з тим, що в ліквідованої організації, як правило, виникає необхідність оплатити дуже більші борги.
По послідовності — одна з визначальних класифікації, що випливають із облікових процедур. Кращим уважається підхід від об'єкта до регістру, тому що передбачається, що матеріально відповідальна особа, не знаючи скільки яких цінностей за ним значиться, представить об'єктивну картину стану справ. На практиці переважає підхід від регістру до об'єкта, тому що він легше й для перевіряючого, і для, що перевіряється, тому що заздалегідь відомий результат, на який слід вийти. Але великий недолік даного підходу укладається в тому, що він полегшує й фальсифікацію результатів інвентаризації. Однак при проведенні перманентних інвентаризацій цей підхід певною мірою виправданий, але навіть у цьому випадку слід віддати перевагу підходу від об'єкта до регістру.
По суб'єкті виділяють інвентаризації:
- ординарні, проведені з ініціативи власників або адміністраторів;
- екстраординарні, що вживають на настійну вимогу яких-небудь сторонніх органів, наприклад, банків або ж за рішенням судових органів. В останньому випадку, якщо справа дійшла до цих органів, то положення, по суті, вийшло з під контролю адміністрації організації.
По використанню даних виділяють:
- інформативні — необхідні тільки для підтвердження якої-небудь гіпотези, наприклад, наскільки обґрунтовані кредити, що испрашиваемые фірмою. Інформативні інвентаризації переслідують насамперед економічні цілі;
- доказові — застосовуються якщо буде потреба обґрунтувати можливість судового позову або для спростування останнього. Доказові інвентаризації переслідують насамперед юридичні цілі.
Більш правильним було б розподіл на інвентаризації, які можуть служити підставою для пред'явлення позову або недостатні для цього. Однак і отут виникає складність: адже відразу ж після закінчення інвентаризації важко розв'язати ступінь її юридичної доказовості, це вирішує суд. Направляти або не направляти позов до суду залежить від адміністрації, але це, у свою чергу, знов-таки тільки підкреслює умовність даної класифікації.
По ступеню агрегування розрізняють інвентаризації:
- диференційовані, тобто доведені до кожного найменування цінностей;
- інтегральні — інвентаризуються цінності тільки тією чи іншою мірою агрегированной групи.
З погляду бухгалтера, практичне значення мають диференційовані інвентаризації, тому що в цьому випадку йому необхідно звірити кожне найменування товарів, що є в наявності, з їхньою чисельністю за даними обліку.
По способу проведення виділяються два види інвентаризацій:
- заздалегідь оголошені (призначені) — відповідальні особи знають про час проведення інвентаризації й зобов'язано підготуватися до неї;
- раптові — відповідальні особи не знають про час проведення інвентаризації й не можуть заздалегідь підготуватися до неї.
Обоє виду інвентаризацій мають переваги й недоліки.
При практичному підході до інвентаризації багато сучасних бухгалтерів старі ідеї, що сповідують, уважають, що кожний баланс повинен бути підтверджений інвентарним описом, інакше баланс буде нереальним. Це помилковий висновок.
Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчаснім оприбуткуванні й списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, попереджають зловживання.
1.3 Характеристика підприємства ВАТ «Стальмонтаж»
Відкрите акціонерне товариство «Стальмонтаж» (далі - «Суспільство») засноване відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю № 23/5 від 12 травня 1994 р. на основі Угоди про викуп орендованого майна із Суспільством покупців членів трудового колективу СУ-119 тресту «Южстальмонтаж» відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93г. № 57-93 « Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, зданих в оренду», протоколом від 20.07.94г. загальних зборів ВАТ «Стальмонтаж» і чинним законодавством.
Найменування Суспільства - відкрите акціонерне товариство «Стальмонтаж». Скорочене найменування - ВАТ «Стальмонтаж».
Місцезнаходження Суспільства: Україна, 99053, м. Севастополь, Фиолентовское шосе, 5 -А.
Суспільство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Суспільство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України й Статутом.
Суспільство є правонаступником майнових прав і обов'язків СУ-119 тресту «Южстальмонтаж».
Суспільство має відособлене майно, може від свого імені укладати договори, робити угоди, здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському, третейському судах. Суспільство має самостійний баланс, розрахунковий,
валютний і інші рахунку в банках, товарний знак, який затверджується правлінням Суспільства, печатка зі своїм найменуванням і інші реквізити, необхідні для його діяльності.
Суспільство може здійснювати будь-які види господарської діяльності, не заборонені законодавством України, має повну господарську самостійність у прийнятті господарських розв'язків, збуті, установленні цін, оплаті праці, розподілі чистого прибутку відповідно до чинного законодавства й справжнім Статутом і має право робити всі дії, передбачені законодавством України.
Суспільство має право у встановленому чинним законодавством порядку здійснювати випуск цінних паперів.
Цілями діяльності Суспільства є:
- задоволення суспільних потреб у роботах, продукції й послугах Суспільства й реалізація на цій основі соціальних і економічних інтересів акціонерів і членів трудового колективу Суспільства;
- створення конкурентоспроможних товарів, робіт і послуг, насичення ними споживчого ринку, організація додаткових робочих місць.
Відповідно до основних цілями, предметів діяльності Суспільства є:
- виконання робіт з монтажу металевих і збірних залізобетонних конструкцій при будівництві, реконструкції, технічнім переозброєнні будинків, споруджень;
- виготовлення металевих і інших будівельних конструкцій;
- капітальне будівництво, ремонт і капітальний ремонт будинків і споруджень, виконання грабарств, робіт з устрою фундаментів;
- проектно-конструкторські роботи;
- інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.
Діяльність, що підлягає ліцензуванню, здійснюється Суспільством тільки після одержання відповідної ліцензії.
Бухгалтерський, оперативний і статистичний облік і звітність ведуться по нормах, що діють в Україні. На підприємстві щорічно затверджується Наказ про облікову політику підприємства, складаються графіки документообігу.
Наказ « Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики» по підприємству містить основні принципи, методи й процедури, використовувані підприємством для здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, складання й вистави фінансової звітності.
Відповідно до даного наказу випливає, що на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку. Облікові регістри (книги, відомості, журнали й т.п.) призначені на підприємстві для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що втримується в прийняті в облік первинних документах. Облікові регістри складаються на ВАТ «СТАЛЬМОНТАЖ» щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями й головним бухгалтером або особою, на яку покладене ведення бухгалтерського обліку підприємства.
На підприємстві застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99г №291, починаючи із січня 2000
Відповідно до наказу « Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики» на підприємстві аналітичний облік руху ТМЦ організує:
- у бухгалтерії – у відомостях обліку залишків ТМЦ у количественно- сумовом вираженні;
- на складах – у картках складського обліку в кількіснім вираженні.
Границя істотності встановлюється в розмірі 0.1 тис.грн.
Оцінка запасів (матеріалів, сировини, палива виробів, що комплектують, напівфабрикатів) при відпустці в проведення або іншому вибутті здійснюється по методу середньозваженої вартості.
Оцінка запасів покупних товарів для роздрібної торгівлі здійснюється за цінами продажу. Матеріальні активи зі строком корисного використання (експлуатації) більш одного року й вартістю ( без ПДВ) менше 500 гривень уважаються малоцінними необоротними матеріальними активами; нарахування амортизації по таких активах здійснюється по нормах 100% амортизації в першому місяці використання й ведеться по групах установленим у П(З)БУ 7. Нарахування амортизації на основні кошти здійснюється по методу зменшення залишку по ставках, передбачених ст. 8.6 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємства», з урахуванням груп, установлених п.8.2 ст.8 Закону « Про податок на прибуток». Облік зношування основних коштів здійснюється по групах, установлених П(З)БУ 7. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом. згідно П(З)БУ 7.
На підприємстві формується резерв сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Для цього встановлені коефіцієнти сумнівності по простроченій дебіторській заборгованості за товари й послуги строком: від 60 до 90 днів – 10%; понад 90 дні – 50%.
Видатки, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції й послуг, кваліфікуються відповідно до П(З)БУ 16 і вважаються видатками періоду, відображаються у Звіті про фінансові результати.
2 ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «СТАЛЬМОНТАЖ»
2.1 Інвентаризація основних засобів
Одним зі шляхів підвищення ефективності проведення підприємств, фірм, об'єднань є вільне використання й збереження на всіх ділянках основних засобів. Тому однієї з найважливіших завдань внутрішнього контролю є контроль основних засобів і витрат, пов'язаних з їхнім використанням.
При здійсненні контролю основнихзасобів у ВАТ «Стальмонтаж» перевіряють їхня збереження і технічний стан; законність і правильність документального оформлення операцій по вступу, переміщенні й вибуттю; правильність нарахування амортизації, своєчасність і повноту включення її у витрати проведення; правильність відбиття на рахунках бухгалтерського обліку по вступу, переміщенні й вибуттю основних коштів; виконання плану ремонтів, їх своєчасність і якість.
Джерелами контролю операцій по облікові основнихзасобів у ВАТ «Стальмонтаж» є первинна документація на їхній вступ, вибуття й внутрішнє переміщення, на ремонт, по нарахуванню амортизації, а також дані аналітичного й синтетичного обліку основних засобів.
Інвентаризація основних коштів повинна проводитися не рідше одного разу в рік, перед складанням річного звіту (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будинків, споруджень і інших нерухомих об'єктів основних коштів дозволяється проводити один раз у три роки, а бібліотечних фондів — один раз в 5 років, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим (при передачі майна державного підприємства в оренду; приватизації майна державного підприємства; при зміні матеріально відповідальних осіб, виявленні випадків розкрадання або зловживання; у випадку стихійного лиха, пожежі й ін.).
Ціль інвентаризації — виявити фактичну наявність і якісний стан основнихзасобів підприємства, перевірити наявність технічної документації, уточнити дані бухгалтерського обліку, забезпечити контроль над схоронністю майна.
Інвентаризацію основних засобів у ВАТ «Стальмонтаж» проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства з компетентних осіб, що знають об'єкт інвентаризації, ціни й первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник.
Перевіряючи стан обліку основних засобів, потрібно переконатися в правильності організації аналітичного обліку; з'ясувати, чи всі основні засобі закріплені за матеріально відповідальними особами; чи правильно проведена остання інвентаризація, які її результати й чи відбиті вони в обліку; проконтролювати вірогідність облікових даних про наявність і рух основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів у ВАТ «Стальмонтаж» ведеться в інвентарних картках (додаток А), що знижує трудомісткість облікової роботи, дає можливість групувати основні засобі дозволяє автоматизувати
обліковий процес, а також значно розширити інформацію про окремі об'єкти основних засобів. Перевіряючий повинен перевірити правильність ведення облікових карток індивідуального й групового обліку основних засобів. Особлива увага звертається на правильне й своєчасне заповнення всіх реквізитів карток, що має велике контрольне значення й запобігає заміні нових однойменних предметів старими. Це необхідно також для одержання повної й об'єктивної інформації про стан і використання того або іншого об'єкта основних засобів.
Слід перевірити кількість інвентарних карток. Із цією метою зіставляють дані описів інвентарних карток по облікові основних засобів по класифікаційних групах з наявним у картотеці інвентарними картками. При відсутності яких-небудь інвентарних карток слід з'ясувати причини, переконатися в наявності об'єктів, по яких немає інвентарних карток, і запропонувати відновити аналітичний пообъектный облік основнихзасобів.
При розбіжності між даними аналітичного й синтетичного обліку необхідно з'ясувати їхньої причини й винних у цьому посадових осіб, визначити наслідку й внести пропозиції по усуненню виявлених недоліків.
Необхідно переконатися у вірогідності даних показників інвентарних карток. Для цього випливає вибірково, по окремих видах коштів, наприклад, по тим, що зазнали ремонту у звітному періоді, перевірити, чи правильно відбиті витрати на ремонт.
Важливою умовою забезпечення схоронності основних засобів є якісне провидіння їх інвентаризації. Тому в процесі контролю потрібно перевірити повноту й своєчасність її здійснення й правильність відбиття результатів у бухгалтерському обліку.
При невеликій кількості об'єктів основних засобів перевіряючий піддає суцільній перевірці наявність основних засобів. При значному переліку суцільним порядком інвентаризують транспортні засоби, комп'ютери, дорогі меблі. Особлива увагу приділяють предметам, що зробили наприкінці року. При цьому враховують профильность устаткування й оцінюють доцільність придбання.
Слід обертати увага на якість оформлення інвентаризаційних описів (додаток Ю). Зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли відомості про об'єкти просто переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток або торішніх матеріалів. Необхідно перевірити, чи були виявлені в процесі інвентаризації об'єкти основних коштів, пришедшие в непридатність і підмети списанню або реалізації. На такі об'єкти становлять окремі інвентаризаційні описи.
На основі вивчення всіх матеріалів інвентаризації, включаючи й відбиття її результатів на рахунках бухгалтерського обліку, дається висновок про якість проведеної інвентаризації й пропозиція по поліпшенню обліку. При перевірці операцій по вступу основних коштів слід установити доцільність їх будівництва або придбання, своєчасність і правильність документального оформлення, а також реальність їх оцінки.
Доцільність будівництва й придбання основних засобів визначається виробничою необхідністю й ефективністю їх використання.
Повноту й своєчасність оприбуткування основних коштів установлюють шляхом зіставлення дати оприбуткування коштів по рахункові 10 «Основні засобі» з датами, зазначеними в первинних документах на їхній вступ, а також відповідних сум. Несвоєчасне їхнє оприбуткування веде за собою не донарахування зношування, що приводить до викривлення залишкової вартості, собівартості продукції й фінансових результатів діяльності організації. Окремо перевіряють операції по оприбуткуванню отриманих основних засобів у вигляді внесків у статутний капітал.
Необхідно перевірити правильність оцінки основних засобів. Основні засобів, що зробили в організацію нові, ураховуються по первісній вартості витрати, що включає, по їхньому зведенню (спорудженню) і придбанню, вартість проектно-кошторисної документації, видатки по доставці, монтажі й установці. Придбані основні засобів, що були в експлуатації, прибуткують у сумі покупної вартості (оплати) і видатків по їхній доставці й установці з додаванням суми зношування по цих об'єктах, зазначеній у документах на їхню оплату (додаток Б).
Первісна вартість основних коштів не підлягає зміні за винятком випадків добудування й дообладнування об'єктів, зроблених у порядку капітальних вкладень, а також переоцінки основних коштів відповідно до діючих положень по веденню бухгалтерського обліку.
Документальній перевірці підлягають також операції по списанню основних засобів. У кожному окремому випадку необхідно перевірити правильність оформлення документів на вибулі основні засобі, законність і доцільність вибуття, а також правильність відбиття в обліку операцій, пов'язаних з ліквідацією й вибуттям основних засобів. Правильність і своєчасність оформлення документами вибуття основних засобів установлюють перевіркою даних первинних документів, зіставленням аналітичного й синтетичного обліку, законність їх ліквідації встановлюють по актах на списання (додатка В –Д) . У процесі контролю з'ясовують, не чи було випадків списання нових об'єктів основних засобів і підміни їх старими.
Фінансовий результат від реалізації й іншого вибуття основних засобів ставиться на рахунок 44 “Нерозподілений прибутки (непокриті збитки)”. При безоплатній передачі об'єктів основних коштів отримані збитки списують за рахунок прибутку організації, що залишився в розпорядженні.
У ході контролю необхідно встановити, чи всі об'єкти основних засобів прийняті в розрахунки при нарахуванні амортизації; ураховується чи при цьому їх рух; чи правильно застосовуються норми амортизації й поправочні коефіцієнти до них; чи немає випадків нарахування амортизації під час проведення реконструкції й технічного переозброєння основних фондів з повною їхньою зупинкою, а також у випадках перекладу на консервацію; чи немає фактів припинення нарахування амортизації по об'єктах основних коштів під час їх ремонту й простою; чи обґрунтовано застосовується метод прискореної амортизації активної частини виробничих основних засобів.
При перевірці повноти прийняття в розрахунки при нарахуванні амортизації порівнюють загальну вартість основнихзасобів із залишком по рахункові 10 у Головній книзі й даними балансу за станом на відповідну дату з обліком їх руху. Однак при цьому слід мати у виді, що амортизація не нараховується по продуктивній худобі; бібліотечним фондам, фондам бюджетних організацій; повністю амортизованим основним коштам.
Слід перевірити розрахунки амортизації основних коштів з обліком їх руху протягом року, тобто з обліком їх вступу й вибуття (додаток Ж). Протягом року розмір амортизації за звітний місяць визначається виходячи із суми амортизації, нарахованої за попередній місяць, скоректованої по встановлених нормах у зв'язку зі зміною в складі основних засобів за попередній місяць, а також у зв'язку із закінченням нормативних термінів служби повністю амортизованих основних засобів. Отже, суму амортизації, що підлягає нарахуванню у звітному періоді, розраховують на основі нарахованої амортизації в попередньому місяці, до якої додають нараховану суму амортизації по основних засобів, що зробили, і віднімають суму амортизації по вибулих основних засобів минулого місяця, а також суму амортизації у зв'язку із закінченням нормативних термінів служби повністю амортизованих основних коштів. Нарахування амортизації без обліку руху приводить до викривлення облікових даних про витрати проведення й дійсній величині залишкової вартості основних засобів.
Важливо перевірити правильність застосування норм амортизації й поправочних коефіцієнтів до них. Поправочні коефіцієнти, що збільшують базову норму, застосовують у випадках експлуатації основних засобів в умовах їх значного завантаження або в умовах агресивного середовища, що викликає їхнє підвищене зношування.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию
Курсовые работы по бухгалтерскому учету и аудиту ЗМIСТ Вступ. 3 1 Економічна характеристика інвентаризації матеріальних цінностей. 5 1.1. Сутність, цілі, порядок і строки проведення інвентаризації5
Оценок: 193 (Средняя 5 из 5)

Наверняка у вас есть товары или услуги, продажа которых приносит вам максимальную прибыль. Для быстрого старта в сети вам необходимо создание посадочной страницы (одностраничного сайта), на которой будет размещена информация о маржинальных товарах/услугах интернет магазина. За 8 лет опыта разработки конверсионных страниц мы выработали оптимальную структуру, которая позволит привлекать через landing page больше продаж. На такую структуру «одевается» ваш контент — фирменный стиль, тексты, фотографии, уникальные торговые предложения, после чего страница выходит в свет. Разработка лендинга и запуск в сети — до 7 рабочих дней. Стоит отметить, что в разработку самой посадочной страницы входит и написание копирайтером продающих текстов для вашего бизнеса, чтобы каждый посетитель страницы захотел совершить покупку именно у вас. Результат: качественно разработаная продающая посадочная страница, которая готова приносить вам новых клиентов.

© 2016 - 2022 BigEdu.ru