Облік створення підприємства

Реферат
Курсова робота містить: 139 сторінок, 13 табл., 1 рис., 29 додатків
Метою проведення курсової роботи був аналіз бухгалтерського обліку створення нового підприємства.
Структура курсової роботи складається з 14 розділів, які складаються з теоретичниго опису поетапного проходження усіх необхідних інстанцій щодо правильного оформлення та реєстрації нового підприємства відповідно до встановлених норм діючого законодавства України.
Для безпосереднього створення підприємства, необхідно пройти декілька етапів серед яких: обов’язково обрати сферу й галузь у якій має повноцінно функціонувати нове підприємство; обрати до якої форми власносні буде налажати підприємство, яке планується створити. Наступним етапом для успішної та прибуткової роботи підприємства є визначення техніко – економічних показників підприємства, які будуть відображати ефективність роботи підприємства за окремий звітний період часу.
Надалі засновниками підприємства складаються установчі документи,у встановленій діючим законодавством України,формі. Проводиться державна реєстрація нового товариства, а також внесення відомостей про нього до ЄДРПОУ. Нова юридична особа проходить реєстрацію в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування, а потім може отримати дозвільні документи на початок праці.
Необхідною умовою для початку роботи товариства є відкриття поточного рахунку у відділенні банку , яке обирається засновниками юридичної особи самостійно. Потім складається вступний сальдовий бухгалтерський баланс та відображаються господарчі операції, пов’язані із складанням вступного балансу, які відображаються у журналі реєстрації господарчих операцій.
КВЕД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТАТУТ УСТАНОВЧИЙ ДОГОВІР СТАТУТНИЙ ФОНД БАНК ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА ПЕНСІЙНИЙ ФОНД ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ПЕЧАТКА ШТАМП ЛІЦЕВА КАРТКА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
Зміст
Вступ
1. Обгрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка техніко - економічного обгрунтування
2. Обгрунтування організаційно-правової форми власності підприємства (Навести коротку характеристику форм власності й обгрунтувати вибір форми власності для підприємства, яке передбачається відкрити)
3. Перелік документів , необхідних для державної реєстрації підприємства
4. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства
5. Розробка установчих документів (Додати: Статут, Установчий договір)
6. Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку
7. Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України. Процедура передплати акцій при створенні відкритого акціонерного товариства
8. Опис процедури реєстрації юридичної особи
9. Постановка підприємства на облік в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування
10. Опис процедури отримання документів дозвільного характеру
11. Опис процедур отримання дозволу на виготовлення штампа й печатки підприємства
12. Нотаріальне оформлення ліцьової картки, її реєстрація у закладі банка, відкриття постійного поточного рахунку. Договірне регулювання взаємовідносин підприємства із закладом банка з розрахунково-касового обслуговування
13. Створення вступного сальдового бухгалтерського балансу
14. Відображення господарчих операцій, пов’язаних із складанням вступного балансу
Висновки
Додатки
Перелік літератури
Вступ
Дана робота буде присвячена розгляданню порядку отримання статусу юридичної особи. Державна реєстрація є загальною умовою здійснення господарчої діяльності будь-яким суб’єктом, незалежно від його організаційно-правової форми й виду здійснення діяльності. Факт державної реєстрації юридичної особи ще не надає права здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі. Щоб легалізувати свою діяльність, юридична особа повинна здійснити ряд послідовних дій юридичного характеру, до яких відносяться: включення до ЄДРПОУ; отримання дозволу на виготовлення печатки та штампів в органах міліції та їх виготовлення; постановка на облік до органів податкової служби; реєстрація у Пенсійному фонді та інших фондах соціального страхування; відкриття поточного рахунку у банку.
Більш детально буде розглянуто процес створення підприємства на таких етапах:
Обгрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка техніко - економічного обґрунтування;
Обгрунтування організаційно-правової форми власності підприємства ;
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства Розробка установчих документів ;
Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України.
Нотаріальне оформлення ліцьової картки, її реєстрація у закладі банка, відкриття постійного поточного рахунку. Договірне регулювання взаємовідносин підприємства із закладом банка з розрахунково-касового обслуговування Створення вступного сальдового бухгалтерського балансу
Відображення господарчих операцій, пов’язаних із складанням вступного балансу
1. Обгрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка техніко - економічного обгрунтування
Майбутнє підприємство, яке має бути створено функціонуватиме в сфері послуг, а саме, в сфері туристичного бізнесу. Нижче представлені рядки з Класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД), які обгрунтують вибір з точки зору економічної діяльності.
Для того щоб більш детально розглянути аспекти и для обгрунтування вибору саме цього підприємства, необхідно розглянути саме ринок послуг та його стан на сьогодняшній день, саме це допоможе обгрунтувати вбір нового підприємства в галузі туристичного бізнесу.
На сьогодняшній день в Украні ще не сформовано окремої та повноцінної галузі, яка б відповідала міжнародним стандартам туристичного бізнесу,але все ж таки тенденція росту попиту на туристичні послуги досить помітна.
На розвиток туристичної галузі у 2006 році впливають такі зовнішні та внутрішні чинники: підвищення тарифів на газ, електроенергію, комунальні послуги, відсутність державного фінансування установ розвитку туристичної і рекреаційної галузі; запровадження стандартів, санітарних, технічних бар’єрів з огляду на вступ України до Всесвітньої організації торгівлі і створення зон вільної торгівлі з ЄС; лібералізація візового режиму між Україною та ЄС; зсування відкриття літніх туристичного та курортного сезонів у зв’язку з холодною і дощовою весною; ускладнення суспільно-політичної ситуації в Криму на початку літа.
Негативний вплив чинників, які провокують подорожчання національних пропозицій, компенсується позитивним впливом таких чинників зростання турпотоків, як прозорість кордонів, свобода пересування, вільна торгівля. У внутрішньому туризмі, внаслідок подорожчання вітчизняних турпропозицій, очікується лише невелике зростання – обсяги турпотоку збільшаться на 5%. Обсяги туристичного споживання у грошовому вимірі зросли на 10%, незважаючи на уповільнення темпів зростання обсягів турпотоків. Збільшення туристичних потоків зумовлює приріст обсягу туристичного споживання товарів і послуг національного виробництва, збільшення кількості туристичних підприємств і підвищення ефективності їх діяльності.
15 березня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 297 «Про порядок надання послуг тимчасового розміщення (проживання)» – удосконалена нормативно-правова база курортної і туристичної галузей щодо порядку надання послуг з тимчасового розміщення.
Наказом Держспоживстандарту від 28 лютого 2006 року № 54 «Про затвердження Національного стандарту ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни і визначення» – прийнято новий стандарт “Терміни і визначення”, який визначає всі основні типи об'єктів розміщення, що можуть бути використані для розміщення туристів.
На 2007 рік бюджетний запит по відновленню фінансової підтримки розвитку туризму в Україні був сформований на суму 48,0 млн. грн. Заздалегідь погоджено в Міністерстві фінансів лише 60% запиту – 28,8 млн. грн. Не були достатньо враховані потреби на фінансування міжнародної співпраці, створення інформаційних центрів, маркетингової діяльності, розвиток інфраструктури туризму.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про туризм", туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури. Від туристичної і курортно-рекреаційної сфер залежить життєдіяльність як галузей економіки, так і соціальної сфери. Туристична та курортно-рекреаційна діяльність сприяє наповненню бюджетів усіх рівнів, зростанню зайнятості населення, охороні та раціональному використанню природних ресурсів, відновленню і збереженню здоров'я й патріотичному вихованню громадян тощо.
Державною службою туризму і курортів протягом 2006р. розроблено і прийнято ряд проектів нормативно-правових і регуляторних актів:
1. Наказ Держспоживстандарту України від 28.02.2006 №54 «Про затвердження Національного стандарту ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Термінологія і визначення»;
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 №297 «Про порядок надання послуг по тимчасовому розміщенню (проживанню);
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 373 – р «Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 р.р.»;
Розроблені та перебувають на погодженні у зацікавлених органах центральної виконавчої влади такі нормативно-правові й регуляторні акти:
- проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про курорти»;
- проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»;
- проект Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму в Україні»;
- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок встановлення видів категорій об’єктам туристичної інфраструктури»;
- проект спільного наказу МКТ та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності»;
- проект спільного наказу МКТ України та Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності»;
- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційної ради з питань туризму і курортів».
Все це забезпечуватиме значне збільшення туристичних потоків та обсягів наданих послуг, створення додаткових робочих місць та зайнятість населення, розбудову туристичної інфраструктури, надходження коштів до бюджету, в т.ч. валютних. І як наслідок, сприятиме покращенню економічного та інвестиційного клімату. Підприємство, яке буде створено має досягнути своєї основної мети, а саме досягнути максимального прибутку та стати найкращим у своїй галузі, та, безумовно, отримати визнання на ринку послуг, як національному так і міжнародному.
Згідно статистичному щорічнику України маємо деякі данні, щодо туристичного бізнесу в Україні. Данні наведені в таблиці 1
Таблиця1 Розвиток внутрішнього туризму
Надання туристичних послуг в Україні Створено туристичних агенств З них: збиткових,% Прибуткових,% Було зачинено державою, з різних причин,%
2003 12067 45 52 3
2004 24567 39 60 1
2005 34321 33 65 2
2006(1 пів-я) 45385 22 74 3
Згідно цієї таблиці, можна зробити висновок, що в найближчому майбутньому туристичний бізнес буде однією з найпродуктивніших та найприбутковіших галузей.
2. Обгрунтування організаційно – правової форми власності підприємства. (Навести коротку характеристику форм власності й обгрунтувати вибір форми власності для підприємства, яке передбачається відкрити)
Обгрунтування вибору форми власності має розпочатися з наведеня основних форм власності, які існують в Україні на сьогодняшній день і, звичайно, з визначення, що саме є суб’єктами права власності.
Суб'єктами права власності в Україні визнаються – народ України, громадяни, юридичні особи і держава. У відповідності зі ст.3 Закону України «Про власність» від 07.02.91 р. суб'єктами права власності можуть бути також інші держави, їхні юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства. Іноземні юридичні особи і громадяни можуть стати власниками майна в Україні у випадках придбання об'єктів приватизації, а також внаслідок здійснення іноземних інвестицій у формах, зазначених Декретом Кабінету Міністрів України. Для забезпечення здійснення підприємницької діяльності законодавство допускає об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на цій основі змішаних форм власності; у тому числі власності спільних підприємств за участю юридичних осіб та громадян інших держав.
Суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна на рівні з громадянами України, якщо інше не передбачене законодавством. Об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, продуктивна та робоча худоба, земельні ділянки, засоби виробництва, вироблена продукція, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. На сьогодняшній день в Україні можно відокремити такі форми власності: державна, колективна та приватна. Кожної з цих форм власності притаманні тільки їй характерні риси (суб'єкти, засоби придбання, об'єкти). Існують ряд об'єктів, що не можуть бути у приватній та колективній власності. Усі форми власності мають свої переваги та недоліки. Підприємство, яке планується створити, можна віднести до колективної власності, саме тому більш детально розглянемо саме цю форму власності.
Колективна власність охоплює майно, що належить окремим організаційно оформленим колективам громадян, а також інших колективних організацій. Члени таких організацій об'єднують свою працю і свої кошти для досягнення певних цілей. Вони безпосередньо або через створюванні органи визначають порядок використання майна, управління ним та розподілу доходів. До коло суб'єктів колективної власності відносять трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства та інші громадські об'єднання, релігійні організації, що є юридичними особами.
У власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах незаборонених законом. Вклади працівників, визначаються залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.
Одним із різновидів колективної форми власності є господарчі товариства, розвиток яких є значною мірою основою збільшення внутрішнього інвестування економіки, оскільки є наслідком концентралізації капіталу за допомогою об’єднання індивідуальних капіталів, постійного розширення обсягу внутрішнього капіталу країни.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию