Акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення

Реферат курсової роботи

Тема: «АКУМУЛЮВАННЯ РАДІОНУКЛІДІВ ГРИБАМИ В ЗОНАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ»

ОБСЯГ РОБОТИ: загальний обсяг роботи складає 22 друкованих сторінок, список використаних джерел становить 14 найменувань.

Робота складається з вступу, теоретичних частин, висновків, списку використаних джерел.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: акумулювання, радіонукліди, СЛАБОНАКАПЛІВАЮЩІЕ ГРИБИ, ВИПРОМІНЮВАННЯ.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: гриби як акумулятори радіонуклідів.

МЕТА РОБОТИ: вивчення акумулювання грибів у зонах радіоактивного забруднення.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Вихідними даними для виконання досліджень є спеціальна наукова література, всесвітня мережа Інтернет.

РЕЗУЛЬТАТИ: вивчено особливості акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.

АКТУАЛЬНІСТЬ обраної теми курсової роботи обумовлена тим, що в даний час для радіоактивно забруднених лісових територій Білорусі дикорослі гриби і ягоди є критичною ланкою в харчовому ланцюжку людини з точки зору можливих дозових навантажень.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Джерела радіоактивного забруднення і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

1.1 Джерела радіоактивного забруднення

1.2 Катастрофа на ЧАЕС та її наслідки на території Республіки Білорусь

Розділ 2. Акумуляція радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення

2.1 Особливості акумулювання радіонуклідів грибами

2.2 Зниження вмісту радіонуклідів у грибах

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В даний час і в перспективі особливо гостро постає проблема екологічної безпеки навколишнього середовища, екологічно безпечного природокористування при зростаючих антропогенних навантаженнях.

Забруднення системи «грунт-рослини-вода» різними хімічними речовинами, а головним чином твердими, рідкими і газоподібними відходами промисловості, продуктами палива і т.д. призводить до зміни хімічного складу грунтів.

Техногенні викиди радіонуклідів у природне середовище у ряді районів земної кулі значно перевищують природні норми.

До недавнього часу в якості найважливіших забруднюючих речовин розглядалися, головним чином, пил, чадний і вуглекислий гази, оксиди сірки та азоту, вуглеводні. Радіонукліди розглядалися у меншій мірі. В даний час інтерес до забруднення радіоактивними речовинами виріс, у зв'язку з чинниками появи гострих токсичних ефектів, викликаних забрудненням стронцієм і цезієм.

Чорнобильська катастрофа вплинула на екологічну ситуацію в багатьох агроекосистемах Білорусі. Радіоактивне забруднення охопило значні площі: 411 тис. га (Щільність забруднення за 137Cs 5-15 Кі/км2), 216 тис. га (15-40 Кі/км2), 28,3 тис. га (40-80 Кі / км2), 4,4 тис. га (80 Кі/км2).

Радіонукліди по ланцюжку «грунт - рослина - тварина» потрапляють в організм людини, накопичуються і надають не сприятливий вплив на здоров'я людини. [11]

Найважливіша проблема сільського господарства в умовах забруднення грунту радіоактивними елементами - максимально можливе зниження надходження цих речовин в рослинницьку продукцію і запобігання накопичення їх в організмах сільськогосподарських тварин. Вирішення цього завдання пов'язане з комплексом заходів, які необхідно проводити в сільському господарстві. Підстава для проведення даних заходів є збільшення захворюваності та смертності, вроджених вад і населення, яке проживає на забруднених територіях.

Об'єктом дослідження є гриби як акумулятори радіонуклідів.

Розділ 1. Джерела радіоактивного забруднення і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

1.1 Джерела радіоактивного забруднення

Радіоактивність - мимовільне перетворення (розпад) атомних ядер деяких хімічних елементів, що приводить до зміни їх атомного номера і масового числа. [7]

Розвиток життя на Землі завжди відбувався за присутності радіаційного фону навколишнього середовища. Радіоактивне випромінювання визначається природним радіаційним фоном і штучним. Природний радіаційний фон - представляє собою іонізуюче випромінювання від природних джерел космічного і земного походження, що діють на людину на поверхні землі. Космічні промені є потоком частинок (протонів, альфа-часток, важких ядер) і жорсткого гамма-випромінювання (це так зване первинне космічне випромінювання). При взаємодії його з атомами й молекулами атмосфери виникає вторинне космічне випромінювання, що складається з мезонів і електронів.

Природні радіоактивні елементи умовно можна розділити на три групи:

1. ізотопи радіоактивних сімейств урану, торію і актиноурану;

2. не пов'язані з першою групою радіоактивні елементи - калій - 40, кальцій - 48, рубідій - 87 та інших;

3. радіоактивні ізотопи, що виникають під дією космічного випромінювання - вуглець - 14 і тритій. [1]

Технічно змінений радіаційний фон являє собою іонізуюче випромінювання від природних джерел, що зазнали певних змін внаслідок діяльності людини. Наприклад, надходження радіонуклідів у біосферу разом з витягнутими на поверхню землі у надрах корисними копалинами (головним чином мінеральними добривами), в результаті згоряння органічного палива, випромінювання в приміщеннях, побудованих з матеріалів, що містять природні радіонукліди, а також опромінення за рахунок польотів на сучасних літаках .

Випромінювання, обумовлене розсіяними в біосфері штучними радіонуклідами, являє собою штучний радіаційний фон (авар

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать